Днями у Москві відбулись 32-гі Міжнародні Різдвяні освітні читання. Ці Різдвяні зустрічі – це не якась богословська конференція, а повноцінний церковний форум, на кшталт економічного, що проводиться РПЦ щорічно. Цього разу він зібрав декілька тисяч учасників, серед яких були єпископи, духовенство та миряни з усієї Росії. Відбувся захід, зокрема його пленарне засідання, 24 січня у Державному Кремлівському палаці. Тема цьогорічних читань – «Православ’я та вітчизняна культура: втрати та здобутки минулого, образ майбутнього».
З головною доповіддю на пленарному засіданні виступив очільник РПЦ Кирило Гундяєв. Левова частина його виступу була присвячена державно-церковним відносинам, зокрема підтримкою РПЦ російської держави, починаючи від часів Київської Русі, преподобного Сергія Радонезького, Мініна і Пожарського та завершуючи теперішнім часом.
У своїй доповіді Гундяєв закцентував увагу на патерналізмі і дисидентстві. Як стає зрозумілим із доповіді саме між цими двома крайнощами живе російський народ упродовж усієї своєї історії. Тобто між тим, коли за них все вирішує вище керівництво, та дисидентством, яке Гундяєв вбачає у критиці і наріканні на те ж вище керівництво. «Багато століть російське суспільство як би балансує між крайнощами надмірного патерналізму, тобто заступництва старших і керування старших, і впертого дисидентства, яке є зворотним рухом» – заявив Кирило.
На його думку, надія на те, що сильна рука наведе порядок – призведе до негативних наслідків. «Надмірний патерналізм із тугою по сильній державній руці, яка сама наведе в усьому порядок, і філософія «моя хата з краю» неминуче призводять не лише до згубних для народного життя явищ крайнього тоталітаризму та культу особистості, а й до суспільно-політичного та духовно-моральної кризи» – пояснив Кирило. Вихід із цієї кризи Гундяєв вбачає у «відродженні національної самосвідомості, повернення до розуміння того, що від злагоджених дій кожної людини залежить добробут країни та народу».
Опісля Кирило розкритикував усіх незгодних із політикою вищого керівництва як у державі так і в Церкві. На його думку, така критика є проявом «пасивного патерналізму». Гундяєв вважає, що «феномен незгідних» виник «з одного боку, як відповідь на надмірний патерналізм у російській суспільній свідомості, а з іншого боку, внаслідок безперечного впливу європейських ліберальних ідей» часів Петра І.
Взагалі у цих європейських ідеях і цінностях Кирило вбачає страшну загрозу для росіян, і саме в них бачить причину всіх їх бід у минулому, як наприклад більшовицький переворот на початку ХХ століття. У підтвердження своїх слів Гундяєв навів цитату Достоєвського: «росіянину, який став справжнім європейцем, не можна не стати в той же час справжнім ворогом Росії».
Гундяєв вважає, що «дух боротьби та бунтарства, властивий багатьом любителям європейської культури та західних цінностей» діє тепер у тих, хто намагається «протиставити себе громадській думці, духовним цінностям та православній традиції, будь-якій — навіть найвиваженішій і обґрунтованішій — позиції державної чи церковної влади».
Далі Кирило заборонив своїм адептам критикувати владу Росії. «Як Предстоятель Руської Церкви звертаюся до всіх її вірних чад: зберігаючи здатність до об’єктивної оцінки того, що відбувається в нашій країні, не втягуйтеся в помилкове коло критиканства, що виникло не через реальну турботу про благополуччя Батьківщини та її громадян, а через політичні амбіції окремих політиків або впливом ззовні» – закликав очільник московського патріархату.
Все що повинні робити «вірні РПЦ» так це працювати, так би мовити, «в поті чола» і молитись за владу, щоб та приймала правильні рішення. «Треба гідно нести своє служіння, не забуваючи молитися про те, щоб Господь зміцнив сили та дарував мудрість тим, хто приймає важливі рішення» – пояснив Гундяєв.
Підсумовуючи цю частину доповіді Кирило визначив головне завдання для росіян і, зокрема вірних РПЦ, яке на його думку полягає у збережені «вірності рідній країні, бажання працювати заради користі Вітчизни»… Примітно, що Кирило закликає зберігати вірність Росії, а не Господу Ісусу Христу, і навіть не Святій Церкві. Погодьтесь, доволі іронічно, це звучить з уст тих, хто звинувачує Україну та її Церкву в націоналізмі і тощо.
Що ж стоїть за таким релігійно-політичним спічем догадатись не важко. Усі ці розлогі роздуми Кирила можна пояснити лише декількома реченнями: у всіх бідах Росії завжди винен народ, який ніколи і нічого не робить доброго для своєї країни, а звик лише покладатись на царя-батюшку. Цього ж царя-батюшку і патріарха ні за що не можна критикувати. Якщо ж ти критикуєш їх, або хочеш жити краще, то ти автоматично стаєш ворогом народу, тобто «иноагентом», як зараз прийнято говорити в Росії.
Такі ж заяви Гундяєва є цілком закономірні. Адже зараз в Росії зростає рівень незадоволених нинішньою політикою кремля. Подібний процес відбувається і в Церкві, в якій так само зростає кількість противників політики Данилового монастиря і особисто Гундяєва.
Війна проти України, яку розв’язав кремлівський режим, і яку благословляє російська Церква, рано або пізно призведе до повстання як в народі так і в Церкві. Тому поки цього не стало Кирило взяв на себе відповідальність її «зрубати на корню». Все ж інше зробить російська пропаганда, яка вже стільки років промиває мізки росіянам і робить з них зомбі-патріотів.
Примітним є також той факт, що такі заяви з вуст очільника московської патріархії лунають напередодні майбутніх виборів президента РФ. Фактично Кирило провів своєрідну політичну агітацію. Доволі легко і очевидно за кого агітував агент Гундяєв. Усі слухачі цієї політичної проповіді поїдуть додому і будуть «пахать» і молитись за царя, принагідно поставивши за нього свічку, або ж галочку у виборчому бюлетені.
Далі у своїй доповіді Кирило закликав своїх підлеглих працювати заради зменшення абортів, а також порадив заборонити всиновлювати дітей-сиріт з Росії родинам із «недружніх країн». Проте ж в які дружні країни зможуть відправити таких дітей Гундяєв не пояснив. Очевидно, що здебільшого дружніми для Росії країнами є ті, рівень життя який доволі низький, або в яких панує тоталітаризм. Та ж чи буде добре жити і зростати російським дітям в таких країнах? Відповідь очевидна.
Згодом Кирило ще трохи посварив Європу, і звичайно похвалив Росію. Також він висловив невдоволенням святкуванням в Росії «дня святого Валентина» та Хеловіну. Окрім цього він звернувся до Міністерства Культури з проханням показувати «добре кіно», яке крутять на християнських кінофестивалях. Міністерство освіти ж Кирило попросив перевіряти підручники в школі на наявність образів не сумісних з моральними цінностями.
Наприкінці свого виступу Кирило поскаржився на нинішній стиль іконопису в Росії згідно якого, за його словами, «образи святих більше схожі на персонажів аніме, ніж на угодників Божих, подвиг яких ми шануємо та прославляємо у молитві». На завершення Гундяєв побажав, щоб «Голос Церкви був путівником усім, хто відносить себе до великої російської культури, джерелом якої було і залишається православ’я».
Джерело: Духовний Фронт України
