Субота, 13 Липня, 2024
Бiльше

    Постріл собі в ногу? Сербська Церква відмовилась від Конференції Європейських Церков через ПЦУ

    Синод Сербської Православної Церкви ухвалив рішення призупинити участь СПЦ у Конференції європейських церков через прийняття до цієї організації Православної Церкви України.

    Про це повідомляють сербські джерела, публікуючи фотоскан заяви Синоду СПЦ. Також СПЦ відкликала благословення на роботу своїх делегатів у заходах цієї Конференції.

    Відомо, що ПЦУ отримала позитивне рішення про членство в КЄЦ, яке набуде чинності з осені цього року (відповідно до внутрішньої процедури організації має пройти пів року від рішення про прийняття нового члена до його реалізації на практиці).

    Духовний Фронт України вважає, що це рішення Сербської  Православної Церкви щодо Конференції європейських церков можна розглядати з кількох позицій:

    1) Позиція Сербської Церкви. СПЦ знаходиться у фарватері Московського патріархату і підтримує її політику щодо надання Томосу ПЦУ. СПЦ, як і РПЦ і УПЦ (МП)  не визнає канонічності, дійсності хіротоній і таїнств у ПЦУ та не бажає співслужити і якось співдіяти із нею. Тому прийняття ПЦУ до Конференції європейських церков, на думку СПЦ, є неприйнятним. Через це у СПЦ прийняли рішення призупинити участь у Конференції і відкликати благословення для своїх делегатів на участь в ній. Це вираз протесту проти прийняття ПЦУ в Конференцію, але він виглядає абсурдно і нелогічно, адже до КЄЦ вже десятки років входять протестантські церкви, “канонічність” яких не може визнати жодна автокефальна Церква. Проте це не заважало ні Сербській ні Російській Церквам перебувати в КЄЦ.

    2) Позиція ПЦУ. Для ПЦУ членство в Конференції європейських церков – це можливість підвищити свою міжнародну легітимність та визнання, показати себе Європейським Церквам та ще раз заявити про російське вторгнення в Україну і використання “окупантів в рясах” для знищення українців. Тому ПЦУ з радістю прийняла рішення про приєднання до цієї організації.

    3) Загальна оцінка. Рішення СПЦ можна також як спробу лобіювання російських інтересів у цій ситуації. Відомо, що росіяни спонсорують будівництво собору для Сербської ПЦ, остання ж негласно погодилась бути союзником РПЦ на міжнародній арені. Нагадаємо, що на останньому Архієрейському соборі Сербської Церкви засудили українську владу за “переслідування” УПЦ (МП), а не росію через вторгнення в Україну.

    СПЦ вистрілила собі в ногу?

    Самоізоляція СПЦ породжує подальше напруження у відносинах між нею та ПЦУ. Це може послабити позиції СПЦ на міжнародній (православній) арені. Його можна розглядати як певну поразку СПЦ, адже до прийняття ПЦУ до Конференції СПЦ мала вплив і право голосу всередині цієї організації, і частково формувала повістку. Але тепер, коли в ній є ПЦУ, це означає легітимізацію ПЦУ в Європі, яка складається не тільки із православних Церков.

    До того ж рішення СПЦ призупинити участь у Конференції може бути витлумачено як прояв слабкості. СПЦ могла залишатися всередині КЄЦ й там протидіяти ПЦУ, лобіювати всередині цієї організації проросійські наративи, але вона обрала більш радикальний захід – виходу із Конференції Європейських Церков, виправдовуючись безглуздими відмовками про “канонічність” ПЦУ. Це схоже на дії РПЦ, коли патріарх Варфоломій надав Томос ПЦУ, а РПЦ вийшла з єднання з Константинопольським патріархатом. До того, Московський патріархат також вийшов із КЄЦ.

    Митрополит ПЦУ Євстратій повідомив, що рішення Конференції європейських церков прийняти ПЦУ в свої лави було схвалено. Очевидно, що більшість Церков підтримали членство ПЦУ. Це означає, що аргументи Сербської Церкви не допускати ПЦУ до КЄЦ не переконали інші церкви. Не взяли до уваги і думки Моспатріархату, який теж покинув КЄЦ, як було вище сказано.

    Таким чином, ні московські, ні сербські церковники не змогли ефективно відстояти свою позицію, чим і показали свою слабкість всередині Конференції. Вихід з організації – це остання міра, що підкреслює цю слабкість.

    Сербська Церква “вистрілила собі в ногу”, коли вийшла із КЄЦ, оскільки спроба запобігти легітимізації ПЦУ на міжнародній арені виявилася невдалою. Радикальний вихід з організації виглядає як прояв слабкості, а не сили СПЦ. Тепер Православна Церква України буде мати ще одну площадку для налагодження зв’язків з іншими Церквами та представництва своєї діяльності. ПЦУ позбулась критиків на цій площадці, які самоліквідувались, тому її позиція буде звучати ще переконливіше.

    Радикалізм Сербської Церкви проти ПЦУ

    Це не перший випадок, коли Сербська церква демонструє підтримку Московському патріархату. Вона є геополітичним союзником росіян в православному світі. Що цікаво СПЦ також підтримує УПЦ (МП) і виступає проти “гонінь” на цю Церкву і унормування її назви. СПЦ регулярно виступає проти заборони РПЦ в Україні, хоча визнає УПЦ (МП) частиною Московського патріархату. Натомість СПЦ не засуджує росію за вторгнення в Україну.

    Вихід Сербської церкви з КЄЦ може сприйматися як демонстрація неприйняття ПЦУ, але це не допоможе зупинити її інтеграцію у європейські церковні кола. Відсутність більш конструктивної позиції СПЦ, і абсурдні аргументи проти ПЦУ, як “неканонічної” Церкви, свідчать про обмеженість можливостей сербів у цій ситуації.

    Конференція європейських Церков є не лише православним, але й міжконфесійним об’єднанням, яке включає не лише православні, але й протестантські Церкви. Тому “канонічність” у православному розумінні не є єдиною вимогою для участі в КЄЦ. Напевно у СПЦ за це різко забули.

    До того ж ПЦУ отримала канонічне визнання від Константинопольського Патріархату та ряду інших помісних Православних Церков, тому її “канонічність” не є сумнівною, як її малюють в СПЦ і Московському патріархаті.

    Участь у міжконфесійних організаціях і форумах – це неабиякий шанс для діалогу, співпраці та конструктивного вирішення суперечностей. Тому виправдання відмови участі лише “канонічністю” є політиканством.

    У майбутньому Сербській церкві доведеться приймати нову реальність, коли ПЦУ стане повноцінним членом європейських церковних організацій та співслужитиме з більшістю автокефальних Церков світу.  Таким чином, в цій ситуації СПЦ показує радикалізм і обмеженість, нелогічність і самоізоляцію, тоді як ПЦУ має всі шанси розвиватися як автокефальна Церква.

    Зазначимо, що представники УПЦ (МП) взяли участь у КЄЦ у “приватному порядку”, про що повідомили у Відділі зовнішньо-церковних зв’язків УПЦ (МП). Тобто офіційно представників УПЦ (МП) на КЄЦ не було і їх позиція збігається із позицією Сербів і офіційної Москви. Проте неофіційно вони опосередковано підтримали членство ПЦУ в КЄЦ і виступили на Конференції, розповівши про “гоніння”.

    Нагадаємо, що УПЦ (МП) схожа на потопаючий корабель, де екіпаж і пасажири не рятуються.

    Джерело: Духовний Фронт України.

    Найсвіжіше

    Популярне