Російські загарбники планують витратити значні кошти на виготовлення копій відомих православних ікон. Це нібито має допомоги російським військам утримати території від контрнаступу української армії.
Як повідомляють пропагандистські росіЗМІ, музей імені Андрея Рубльова замовив копії ікон вартістю 60 млн рублів для виставки у містах між Донецьком і Маріуполем, що є нібито можливим напрямком удару ЗСУ. Це відбувається на тлі чуток про можливий контрнаступ українських військ.
Як повідомляють роспропагандисти, копії ікон мають бути виготовлені “в точній відповідності з авторськими техніками, технологіями і матеріалами”, що використовувалися при створенні оригінальних ікон. Тільки копії образів “Спас Нерукотворний”, “Богоматір Ярославська” і “Воскресіння Христове” обійдуться в 49,7 млн рублів, на фотокопії інших ікон витратять ще 900 000 рублів. На організацію самої виставки виділять 9,3 млн рублів.
Мета виставки – підняти бойовий дух російських військ та нав’язати російську версію подій місцевому населенню. Але використання релігійних почуттів і святинь з вузькими політичними цілями викликає лише огиду.
Раніше Путін нібито відвіз в Україну і передав генералам рашистів дві копії ікони Спаса Нерукотворного, які потім почали возити в розташування військових частин російських загарбників і проводити з ними “молебні” за участю штатних священників РПЦ. Тобто росія активно використовує релігію і Церкву, зокрема Московський патріархат, для підняття загарбникам бойового духу і присипляння совісті. РПЦ ніяк цьому не заперечує, попри гріховність загарбницької війни і загальних злочинів рашистів в Україні, останній з яких це знищення Каховської ГЕС.
Варто підкреслити, що неприйнятно використовувати релігійні символи і святині як інструмент пропаганди і войовничості, мілітаризації населення. Це суперечить духу православ’я, яке вчить ні на кого не нападати та прощати навіть ворогам. “Хто взяв меч, від меча загине”, – говорив Господь Ісус Христос своїм учням.
Роспропагандисти намагаються показати рашистів у позитивному світлі, використовуючи для цього ікони. Мовляв, чи можуть люди, які возяться з іконами, бути поганими. Такий трюк вже робив Гітлер і Путін, але для пропаганди власної персони і партії використовував замість ікон інший світлий образ – дітей.
Загалом, путінська росія демонструє експлуатацію релігійних почуттів і святинь у вузьких політичних і загарбницьких, злочинних цілях, нехтуючи достатком власного народу. Витрати великих російських бюджетних коштів на копії ікон, коли в рф економічні труднощі та зростаюча бідність, виглядає, як ляпас росіянам, які не можуть собі дозволити придбати пральної машини чи мікрохвильовки і викрадають їх у місцевого населення в Україні, під час вторгнення з цими самими іконами на шоломах. Що цікаво, ЗСУ ліквідовували російські гелікоптери у яких знаходили іконки.
Подібні перформанси з іконами вже відбувались раніше. Так у травні представники РПЦ взяли на себе функції ППО і облітали з іконами території для захисту від безпілотників ЗСУ.
Як Кремль використовує РПЦ у війні проти України
Російська православна церква (РПЦ) є одним з головних інструментів Кремля у гібридній війні проти України. Про це раніше говорив предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній. “Прикро бачити, що “русскій мір” одним з інструментів своєї агресії зробив церковні інституції. Московський патріархат на чолі з Кирилом Гундяєвим перебуває у рабській покірності кремлівській тиранії та служить її інструментом. Структури РПЦ – і це бачимо не лише ми, але визнають і незалежні міжнародні експерти – були системно включені в підготовку до агресії проти України та в її здійснення“, – наголосив митрополит Київський всієї України.
Натомість очільник РПЦ Кіріл (Гундяєв) неодноразово публічно підтримував агресивну політику Путіна, благословляв російських військових на захоплення Криму та Донбасу, благословляв повномасштабне вторгнення, та дарував ікони очільникам силових структур РФ. Аналогічно поводяться і рядові священники РПЦ, які говорять, що вбивати українців – це “найвищий вияв любові” до росії.
РПЦ також намагається підривати автокефалію Православної Церкви України (ПЦУ), яку визнали чотири з 14 інших помісних церков.
Варто зазначити, РПЦ має значний вплив на частину православних в Україні, які належать до Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП). Ця церква підпорядковується РПЦ, а її єпископи всіляко відмовляють іти на розрив із Моспатріархатом, називаючи це “розколом”.
Хоча деякі єпископи на початку повномасштабного вторгнення заявляли про прагнення до автокефалії УПЦ (МП), але після окозамилювального собору в Феофанії їхні голоси вже не чутно.
Росія намагається зберегти контроль над УПЦ (МП) та перешкодити її об’єднанню з ПЦУ
Це дає Москві можливість проводити м’яку пропаганду в українському суспільстві та мати шпигунську мережу в країні. Тому напередодні вторгнення, а також після нього, Кремль чинить тиск на керівництво УПЦ (МП, щоб перешкодити її об’єднанню з ПЦУ. зазначимо, що СБУ в монастирях і об’єктах УПЦ (МП) знаходила сотні доказів антиукраїнської діяльності УПЦ (МП), а священників і пропагандистів цієї церкви обмінювали на українських військовополонених.
Російська влада намагається використати релігійний вплив та зв’язки для досягнення своїх цілей в Україні. Це включає інформаційний вплив на прихожан, спроби залучити їх на свою сторону, а також координацію російських агентів під прикриттям релігійних структур.
Об’єднання УПЦ (МП) з ПЦУ означало б втрату цих можливостей для Кремля. Тому після початку війни Гундяєв залякував “розколом” керівництво УПЦ МП, переконуючи залишитися лояльними до Москви. Тиск з боку Росії на керівництво УПЦ МП все більше зростає у зв’язку з непопулярністю шляху ізоляції УПЦ (МП) від ПЦУ серед українського суспільства.
Тобто українці в цілому виступають за об’єднання УПЦ МП і ПЦУ, а не за існування двох окремих церков. Це означає, що ізоляція УПЦ МП, яку намагається підтримувати Кремль, є непопулярною серед населення, яке вимагає виселення УПЦ (МП) із всіх головних великих монастирів.
Чим більше УПЦ (МП) буде противитись об’єднанню з ПЦУ, тим більше на неї чиниться тиск з боку українського суспільства і влади. Моспатріархату у такій ситуації нічого не залишається, як теж тиснути і залякувати керівництво УПЦ МП, намагаючись зберегти “кнутом” єдність і лояльність до себе. І схоже, що поки виходить, бо архієпископ УПЦ (МП) позитивно ставляться до єдності з РПЦ. Так єпископ УПЦ (МП) Хмельницьку Віктор (Коцаба) похвалив Собор у Феофанії, який пройшов рік тому і не проголосив незалежності від Російської Церкви. Попри відсутність відділення від Моспатірархату, Коцаба каже, що рішення Собору були правильними.
Отже, не дивлячись на складну міжнародну ситуацію для Росії, Кремль не відмовляється від спроб зберегти свій вплив в Україні за допомогою релігійних інструментів. Але така стратегія виявляється малоефективною і в кінцевому результаті обвалює всі позиції УПЦ МП в Україні. УПЦ (МП) щодня втрачає по кілька парафій і хоча це все одно мало, проте процес досі триває. Якщо Онуфрій і Ко хоче залишитись при владі, то їм потрібно думати не про єдність із Московським патріархатом, який кинув їх як розмінну монету, а про те, як зменшити ненависть українців проти себе. І тут варіантів не так багато. Або звертатись до патріарха Варфоломея, або напряму до ПЦУ. Хоча є варіант з неканонічною “самоавтокефалією”, що буде повторенням історії із “УПЦ КП”.
Зазначимо, що із 15 грудня 2018 року 1449 релігійних громад (парафій) та монастирів заявили про перехід з УПЦ (МП) до ПЦУ (станом на 4 червня 2023 року). Це близько 10 частина всієї УПЦ (МП).
Матеріал підготував священник ПЦУ Іван Петрущак.
