П’ятниця, 3 Грудня, 2021
Бiльше

    Афонський монах відповів на закиди єпископа РПЦвУ Віктора (Коцаби) в сторону Вселенського патріарха

    Єромонах Микита із монастиря Пантократор, що на Афоні відповів на закиди єпископа РПЦ в Україні Віктора (Коцаби), який звинувачував Вселенського патріарха в небажанні діалогу і навіть «розколі». Подаємо його текст, перекладений із грецької мови з незначними уточненнями.

    Останнім часом поширюється безліч публікацій та наклепів на Вселенського Патріарха, які сповнені негативу, і їхні автори намагаються знайти в кожному слові Патріарха хоч найменший елемент, щоб звинуватити його в єресі чи іншому гріху. Все це нагадує нам про фарисеїв і книжників, які з заздрощів постійно йшли за Спасителем і намагалися розбестити Його або зловити Його словом, щоб звинуватити і вбити Його. Подібно до того, як вони під приводом Закону вимагали смерті Ісуса за тим самим законом, називаючи його єретиком, так і автори цих публікацій, приховані за нібито правилами, вимагають усунення Вселенського Патріарха за тим самим правилом і звинувачення в єресі.

    Свідки Єгови і всі єретики загалом дотримуються тієї самої системи. Вони беруть окремі слова чи речення з тексту чи мови і пишуть цілі трактати чи теорії на цих окремих словах, але вони мають абсолютно нічого спільного з істиною.

    Так і єпископ Російської Церкви в Україні Віктор (Коцаба) робить власні висновки, коментуючи лише вираз «σκασίλα μου» (переклад: мені байдуже), використаний Вселенським патріархом Варфоломієм.

    Попри все, що він (єпископ Віктор) сказав на цю тему, ще гірше, що грецькі сайти, дружньо налаштовані до Російської Церкви, переклали текст єпископа (РПЦвУ, – ред.) Віктора грецькою мовою. У ньому єпископ Віктор, по суті, намагається пояснити що означає «σκασίλα μου». Тобто російськомовна людина пояснює грецьким читачам, що означає цей вислів.

    Вираз “σκασίλα μου” зазвичай використовується матерями. Коли їхні діти просять чогось, що не принесе їм користі або навіть загрожує, наприклад «Якщо ти не візьмеш у мене цю іграшку, я не їстиму свою їжу», мати відповідає «σκασίλα μου» (що означає мені байдуже, – ред.). Матері, знаючи, що, якщо підуть у дітей на повідку, то це не піде їм на користь. Але матері кажуть це з любові. Цей вислів не використовується для чогось гіршого, як вони (представники РПЦ, – ред.) намагаються нам сказати.

    Тож подивимося, що сказав Вселенський Патріарх: «А чому нам її не створити? (тобто автокефальну Церкву України). Оскільки ми зробили автокефальну Росію, Сербію, Грецію, Болгарію, Албанію, Польщу, Румунію і надати автокефалію — це винятковий привілей Вселенського Патріархату. Усі ці церкви, які я перерахував, стали автокефальними Вселенським Патріархатом, який спустошує себе, бо він надає землі своєї юрисдикції, щоб вони стали автокефальними, незалежними церквами. То чому б не зробити те саме з Україною з населенням 40-50 мільйонів? Вони (українці, – ред.) хотіли цього не зараз, а набагато раніше, а тепер ще сильніше хотіли, щоб у наших українських братів була своя Церква, місцева, якщо хочете, національна, яка не належить Москві, незалежна від Москви, не підкоряється (Москві, – ред.)…. Ми зробили це з почуттям відповідальності за історію, за Україну та її народ».

    Єпископ Віктор не відповідає на жодні позиції та питання Патріарха. Якби він мав іншу думку про них, він би логічно озвучив її.

    Отже, продовжує Патріарх: «Розізлилися і припинили спілкування з Вселенським Патріархатом, прибрали моє ім’я з диптихів і не згадують мене, я сказав би, “σκασίλα μου” (мені байдуже, – ред.). Ми, як і раніше, згадуємо Патріарха Кіріла. І коли новий Предстоятель України Епіфаній запитав мене, чи варто йому згадати Москву (Московського патріарха), я сказав, звичайно, що ви повинні згадати його, як згадуватимете інших предстоятелів Православних Автокефальних Церков».

    Ось істинний зміст висловлювання, який ми всі (принаймні греки) розуміємо: «Те, що нас не згадує Російська Церква, не має великого значення. Тому що, ґрунтуючись на істині, ми не можемо відступити від інтересів однієї невдячної Церкви. Ми продовжуємо згадувати Москву, бо нас цікавить єдність. Якщо Російський Патріархат незадоволений тим, що він втратив вплив в Україні та не зацікавлений у єдності, «σκασίλα μας» (нам байдуже, – ред.). Ми продовжуємо канонічний порядок Матері-Церкви, продиктований нам Священним Переданням, і прагнемо єдності на виконання заклику Христа «нехай будуть усі єдині». І патріарх Варфоломій каже у своєму інтерв’ю: «Це, звичайно, те, що я вкотре служив Істині, вплинуло на геополітичні та інші плани наших братів (тобто росіян) і тому вони так сильно відреагували». Отже, вираз «σκασίλα μου» є доречним. Таке може сказати лише справжній сповідник віри та Священного Передання. Він жертвує собою заради істини та єдності, не беручи до уваги індивідуальні інтереси помісної Церкви, але інтереси Святої, Соборної та Апостольської Церкви. Він сказав: «Які вигоди отримав Вселенський Патріархат від автокефалії України на світському рівні? Що він виграв? Образи, очорнення, наклеп, наруги та приниження».

    То де особисті амбіції, в яких єпископ Віктор (Коцаба) звинувачує патріарха Варфоломія без пояснення причин?

    Єпископ Віктор каже: «Патріарх Варфоломій надав Томос не виходячи з церковних правил, але в логіці вжитого ним висловлювання: “σκασίλα μου”». І продовжує: «якщо запитати патріарха Варфоломія про те, як він ставиться до того, що Тіло Христове страждає через поділ, що виник з його вини, то що він скаже?»

    Весь процес надання автокефалії був проведений у точній відповідності до правил і священного передання Східної Православної Церкви, незалежно від того, наскільки Єпископ не згоден з цим. Поділ виник не з вини Вселенського Патріарха, а з вини Російської Церкви, яка підтримує та увічнює цей поділ. Патріарх Варфоломій, навпаки, об’єднав три фракції, які існували в Україні, і неодноразово закликав усіх незгодних об’єднатися. Його останнє запрошення було на Божественній Літургії у Києві у серпні, де він запросив ієрархів, духовенство та народ України, які заперечують спілкування з Вселенським Патріархатом, переглянути свою позицію та обговорити проблеми, думки та свої занепокоєння у рамках святої церковної традиції.

    За словами єпископа (РПЦвУ, – ред.) Віктора (Коцаби), ця людина (тобто Вселенський Патріарх) не зацікавлена ​​у єдності. Якщо той, хто запрошує до єдності, не зацікавлений, то хто тоді зацікавлений? Той хто не приймає запрошення? Попри дух єдності з боку Російського Патріархату вони постійно відмовляються. І парадокс у тому, що вони скаржаться, що патріарх Варфоломій із ними не розмовляє. Запрошення у силі. Але те, що все обговорюватиметься згідно з правилами та церковною традицією, їх лякає. Тому що Священне Передання Церкви та правила не можуть бути змінені на користь однієї помісної Церкви.

    Єпископ Віктор продовжує: «якщо перевести слова патріарха Варфоломія в дещо іншу площину, то що ми отримаємо? Страшне блюзнірство, що нічого спільного з християнством не має». «І як би патріарх Варфоломій не намагався показати своє ставлення до більшої половини православного світу, ми бачимо лише одну – страждаючу і заблудлу людину, яка своїми словами і діями все більше і більше віддаляється від Христа… . »

    Відповідь на ці звинувачення декількома днями раніше дав сам Вселенський Патріарх. «Мене турбують не так наклеп на мою адресу, як спроба обмежити права Константинополя. Що стосується міри, я маю пробачити, як учень Господа Ісуса. Але я ніколи не здамся і не залишу до останнього подиху смолоскипи нашого Вселенського Патріархату з Істиною та Любов’ю. Я не розчаровуюсь. Все буде зроблено. Рано чи пізно Істина засяє та переможе. Наклепи, якими б методичними вони не були, йдуть на спад, вони не витримують світла і часу».

    Та ніби читаємо житія святих. Усі зводили наклеп і звинувачували їх несправедливо, і вони завжди прощали своїх опонентів. Але ніколи не зрадили віру і Передання Церкви, твердо вірячи в те, що Слово Боже рано чи пізно завжди переважає. Запитаємо ще і єпископа: «Якщо Христос, який хоче, щоб усі вони були спасенні та об’єднані, скаже народу Російської Церкви: “Прийдіть, дозвольте мені помістити вас до раю, але будуть також українці Автокефальної Церкви”, що вони скажуть? Сподіватимемося, що вони не скажуть «ми не хочемо такого раю. Ми їх навіть тут бачити не хочемо, а тим більше бути з ними вічно».

    Сподіваємося, що вони (представники РПЦ, – ред.) не впадуть до такої найгіршої омани і самі не віддаляться від Раю, і сподіватимемося, що вони приймуть (бо стверджують, що вони друзі церковної єдності) запрошення Вселенського Патріарха до єдності.

    Спеціально для Духовного Фронту України. Автор: єромонах Микита із монастиря Пантократор. Свята Гори Афон.

    Найсвіжіше

    Популярне