В Юридичному відділі УПЦ в єдності з Московським патріархатом прокоментували законопроєкт про заборону Російської Церкви в Україні (№ 8371), який розроблено з метою унеможливлення діяльності в Україні релігійних організацій, керівний центр (управління) яких знаходиться за межами України в державі, яка здійснює збройну агресію проти України. Законопроєкт зареєстровано 19 січня 2023 року.
У пояснювальній записці до законопроєкту, політики пояснюють, що проєкт Закону розроблено на виконання плану організації виконання рішення РНБО від 1 грудня 2022 року з метою забезпечення духовної незалежності, недопущення розколу в суспільстві за релігійною ознакою, сприяння консолідації українського суспільства та захисту національних інтересів.
В УПЦ МП незадоволені проєктом Закону, яким пропонується унеможливлення діяльності в Україні релігійних організацій, керівний центр (управління) яких знаходиться за межами України в державі, яка здійснює збройну агресію проти України.
Реакція УПЦ (МП)
В УПЦ в єдності з Московським патріархатом зовсім не розуміють небезпеки використання рашистами релігії, як інструменту у війні проти нашої держави і просуванню ідеології «русского міра». Як заявили в Юридичному відділі, законопроєкт про заборону РПЦ в Україні нібито «значно ускладнить процес європейської інтеграції для нашої країни» і «направлений виключно на втручання у внутрішню діяльність релігійних організацій та порушення права людей на свободу віросповідання, яке є фундаментальним і гарантується державою».
Також в УПЦ МП закликали виключити законопроєкт з порядку денного, попри те, що РПЦ продовжує підтримувати війну рф проти України, а її очільник майже щодня виступає із пропагандистськими проповідями.
У Юрвідділі вважають, що заборона РПЦ в Україні немає суспільного запиту і він формується «маніпулятивними соцопитуваннями і повідомленнями ЗМІ». Такі заяви від УПЦ МП звучать досить дивно на фоні знайдених в самій УПЦ (МП) доказів колабораціоністської діяльності, що має непоодинокий характер, не кажучи вже про єпископів і священників із УПЦ (МП), які пішли на співпрацю з ворогом.
Таким чином в УПЦ МП підсумували, що законопроєкт (№ 8371) про заборону Церкви з центром в країні агресорі «є небезпечним для українського суспільства та усіх релігійних спільнот України» і начебто «суперечить нормам міжнародного права і Конституції України».
Тобто замість допомогати державі очищувати свої ряди від кліриків-колаборантів, цілковито працювати на перемогу України і для об’єднання українського суспільства в УПЦ (МП) продовжують триматись проросійської лінії, роблячи все, щоб зберегти зв’язки з кривавим Моспатріархатом і її очільником Кірілом (Гундяєвим).
Нагадаємо, митрополит Епіфаній заявив, що УПЦ (МП) залишається частиною Російської Православної Церкви.
Ставлення УПЦ МП до колаборантів
23 листопада 2022 року відбувся Синод УПЦ у єдності з Московським патріархатом, який прийняв ряд кадрових рішень та оприлюднив заяву у якій героїзує своїх кліриків на окупованих територіях, попри те, що єпископат і священники дуже часто співпрацюють із російськими загарбниками, наприклад, як священник УПЦ МП Геннадій Шкіль чи єпископи Єлисей (Іванов). До слова, в Бородянці продовжує проповідувати священник-колаборант, що здавав окупантам українців. А в росії спокійно служить і молиться за російське військо єпископ УПЦ (МП) Гедеон (Харон).
Щобільше, митрополит Онуфрій порадив «мовчати і молитись» тим, хто звинувачує священників УПЦ МП в колабораціонізмі. «…, хотів би уточнити, що означає поняття „колаборант“. Колаборант, або співпрацівник українською, – це людина, яка зраджує інтересам свого народу і працює на користь інших. Наші священники не є колаборантами. <…>», – сказав Онуфрій.
