Субота, 15 Жовтня, 2022
Бiльше

    РПЦ визнала окупацію територій України вслід за путіним і забрала єпархію від УПЦ МП. Що це означає?

    13 жовтня 2022 року РПЦ рішенням свого Синоду незаконно окупувала Ровеньківську єпархію УПЦ МП, що на Луганщині.

    «Враховуючи практичну неможливість регулярного спілкування цієї єпархії з Київською митрополією … прийняти Ровеньківську єпархію у безпосереднє канонічне та адміністративне підпорядкування Патріарху Московському… та Священному Синоду Російської православної церкви», – йдеться у рішенні Синоду РПЦ, оприлюдненому на сайті Московської патріархії.

    Там також зазначено, що рішення Синоду РПЦ стало відповіддю на звернення архиєпископа «Ровеньківського та Свердловського» Аркадія (Таранова), «виходячи з необхідності збереження дієвого канонічного та адміністративного зв’язку з центральною церковною владою для благополучного перебігу церковного життя в Ровеньківській єпархії».

    Ровеньківська і Свердловська єпархія – єпархія УПЦ МП, яка охоплює на територію Антрацитівського, Сорокинського, Лутугинського, Довжанського районів і прилягаючих міст обласного підпорядкування на півдні Луганської області.

    УПЦ МП ніхто не питав

    Ці рішення, щодо окупації Синод РПЦ прийняв без будь-якої участі очільника УПЦ МП митрополита в Києві Онуфрія (Березовського). Московська патріархія формально просто зіслалась на волевиявлення кліриків в Ровеньківській єпархії УПЦ МП. Зокрема архієпископ «Ровеньківський та Свердловський» Аркадій (Таранов) написав рапорт в Москву, щодо статусу довіреної йому єпархії і просив прийняти його в лоно РПЦ.

    Ні парафіян єпархії, ні духовенство Ровеньківської єпархії ніхто не питав. Навіть не було ніяких псевдореферендумів, як це робив владімір путін. РПЦ вирішила, що має право на основі рапорту очільника єпархії УПЦ МП забрати її собі, без узгодження із Церковним Києвом і парафіян в районі. Забираючи парафії в УПЦ МП патріарх Кіріл, при цьому, раніше висловлював співчуття на адресу УПЦ МП через «гоніння націоналістів в Україні» на цю церкву.

    Московська патріархія спирається на російську армію, яка силою намагається окупувати Україну, шляхом катування місцевого населення, бомбардування, брехні і псевдореферендумів. Таким чином не тільки патріарх РПЦ винний у підтримці злочинного путінського режиму, але і всі члени Російського Синоду, які були 13 жовтня на засіданні є винними в підтримці злочинів кремля.

    При цьому у ЗМІ була інформація, що Павло (Лебідь) за дорученням лідера проросійського крила УПЦ МП Антонія (Паканича) виїжджав до Туреччини на перемовини з РПЦ. Павло мав отримувати вказівки, як надалі протидіяти об’єднанню з ПЦУ і становленню Помісної Церкви в Україні.

    Кіріл вкрав від Онуфрія не тільки єпархії на Луганщині

    Після Феофаніївського собору проведеного Онуфрієм 7 червня Московський патріархат анексував Кримську єпархію УПЦ МП, яка до того зберігала формальне підпорядкування Онуфрію. Схема була така ж, як і з Ровеньківською єпархією.

    Не отримавши жодного опору і опозиції від УПЦ МП, РПЦ вирішила повторити цю схему вдруге. Не виключено, що пізніше ми побачимо рапорти і від інших архієреїв УПЦ МП на тимчасово окупованих територіях України. Наприклад від Луганського і Донецького архієреїв УПЦ МП.

    Свавільно підпорядковуючи парафії і єпархії УПЦ МП собі, Моспатріархія заявляє, що церковна окупація цих структур буде «для благополучного перебігу церковного життя у Ровеньківській єпархії».

    УПЦ МП ігнорує свавілля Кіріла

    УПЦ МП після анексії Кримської єпархії ніяк не відрегувала на найвищому Церковному рівні. Були окремі заяви від архієреїв УПЦ МП про те, що їхні колеги в Криму не мають іншого виходу, окрім як приєднатись до Московського патріарха задля «збереження» Церкви.

    «Я переконаний, що ці єпархії як підпорядковувалися УПЦ, так і будуть. Всюди є свої нюанси. Треба вміти виживати в тих умовах, в які поставили Церкву», – сказав архієрей УПЦ МП Климент (Вечеря) у кінці червня цього року. Тоді він навіть переконував, що, священники Моспатріархату, які служать в окупованому Криму, нібито є патріотами України.

    Що вигадають цього разу? Онуфрій мав би скликати Собор і різко відреагувати на незаконні рішення Кіріла, як щодо Криму, так і щодо Ровеньківської єпархії. Проте, якщо у червні цього не було зроблено, то мало що свідчить про те, що це буде зроблено зараз.

    Натомість УПЦ МП відкрила справжню боротьбу проти переходів парафій до ПЦУ. УПЦ МП випускала численні заяви Юридичного відділу, Київської митрополії і всіх можливих ГО проти «захоплення» парафій і «переведення» їх до ПЦУ.

    УПЦ МП навіть хвалилась, що ООН вимагає припинити «гоніння». Про це вже Духовний Фронт описував. Таке разючо інше ставлення до «захоплення» ПЦУ може наштовхувати на певні думки, коли немає ніякої реакції на масові і одночасні «захоплення», які здійснює РПЦ завдяки окупації України.  Ми вже писали про про те, що своїми криками про «гоніння в Україні», УПЦ МП намагається легітимізувати російське вторгнення в Україну.

    Таким чином УПЦ МП «боляче» лише коли забирають від неї парафії і єпархії до ПЦУ, а от коли до РПЦ, то нічого критичного. Ніяких гоніть і захоплень, судячи з реакції УПЦ МП – немає. На кого тоді працює УПЦ МП? На український народ, який прагне єдності, чи на росію, яка хоче розділити Україну?

    Що казали ці єпархії до того?

    У  Ровеньківська єпархія УПЦ МП не прийняли рішення Собору УПЦ МП в Феофанії.  Пресслужба Ровеньківської єпархії 31 травня повідомила, що залишається під омофором патріарха РПЦ Кіріла Гундяєва і зупиняє поминання за богослужінням митрополита Онуфрія.

    Це все вирішили під час зборів духовенства цієї єпархії УПЦ МП. У цьому заході правлячий архієрей взяв участь у режимі відеоконференції. Він заявив про «вірність Патріаршій Матері-Церкві» (РПЦ, – ред.) та голосував проти постанов Собору та змін до Статуту УПЦ МП.

    «Зборами благочинних та духовенства Ровеньківської єпархії прийнято таке рішення припинити поминання за богослужінням митр. Онуфрія як Предстоятеля УПЦ. Ровеньківська та Свердловська єпархія залишається під омофором Святійшого Патріарха Московського та всієї Русі. Про прийняте рішення отцям-благочинним сповістити духовенство в церковних округах єпархії», – йдеться в повідомленні.

    Також, на наступний день після Собору в Феофанії, 28 травня, Сімферопольська та Кримська єпархія УПЦ Московського патріархату публічно виступила проти рішень Собору УПЦ МП та заявила, що «залишається під омофором» патріарха Московського Кіріла (Гундяєва).

    Аналогічно вчинили і в Донецькій і Луганській єпархії «УПЦ» МП. Проте на Донеччині і Луганщині Моспатріархія поки не наважується зробити те, що вона зробила із єпархіями УПЦ МП в Криму та із Ровеньківською єпархією. Але це питання часу.

    Що цікаво, раніше один із проросійських діячів в УПЦ МП, так званий митрополит «Запорізький та Мелітопольський» Лука (Коваленко), єпархія якого також частково знаходиться на тимчасово окупованих росіянами землях, застерігав від повної незалежності УПЦ МП від Московського патріархату. Зараз він, схоже, перевзувся і ніде не «світиться». Ба більше, виступає із проповідями у яких натякає на гріх вбивства і тому подібне. Можливо відчув, що ЗСУ не дасть довго радіти РПЦ і путіну від псевдореферендумів.

    Порушення канонів

    17 Правило Шостого Вселенського Собору гласить: «Оскільки клірики різних церков, залишивши свої церкви, у котрих вони поставлені, перейшли до інших єпископів, і, без волі свого єпископа, призначені до чужих церков, і через це вони виявляються непокірливими: заради цього визначаємо, щоб від місяця січня минулого четвертого індикту ніхто з кліриків, у якому б ступені хто не був, не мав права, без відпускної грамоти від свого єпископа, призначеним бути до іншої церкви. Той, хто не дотримується цього віднині, але собою осоромлює того, хто звершив над ним рукопокладання, нехай буде виключений і сам, і той, хто неправильно прийняв його».

    Якщо УПЦ МП дійсно вважає себе «незалежною в управлінні», то предстоятелем її є Онуфрій. Без волі Онуфрія ніякі єпископи нікуди не можуть перейти, адже «єпископам усякого народу слід знати першого у них, і визнавати його як главу, і нічого, що перевищує їхню владу не чинити без погодження з ним», свідчить 31 апостольське правило. Ні Ровеньківський архієрей, ні священники Ровеньківської єпархії не брали ніяких відпускних грамот ві Онуфрія. Відповідно, якщо УПЦ МП знову проігнорує окупацію єпархії в Ровеньках, то тим самим Онуфрій визнає, що він не є предстоятелем УПЦ МП, а залишається рядовим архієреєм РПЦ під вивіскою «УПЦ» і це він без волі Кіріла (Гундяєва), що благословляє війну, не може нічого робити. Тож УПЦ МП в такому разі не може зватись «самостійною» Церквою, адже неможливо в «самостійної церкви» без дозволу її предстоятеля перепідпорядкувати єпархію іншій Церкві.

    37 правило п’ято-шотстого Вселенського собору говорить про «недопустимість стиснення меж управління» через варварські навали (війну росії проти України в нашому випадку), а РПЦ саме це і зробила, стиснула межі управління Онуфрія і УПЦ МП, користуючись навалою російської армії. Знову ж таки, якщо УПЦ МП є структурою Московського патріархату, то правило формально не порушене, але є одне але. На території України існує автокефальна ПЦУ і тому РПЦ взагалі не має права втручатись в її межі через будь які причини.

    «Оскільки у різні часи були варварські навали, і через те багато міст були поневолені беззаконними, і з цієї причини предстоятелю такого міста неможливо було, після звершення над ними рукопокладення, прийняти свій престіл та утвердитися на ньому в священноначальницькому стані, і так, за переданим звичаєм, рукопокладання і все, що єпископу властиво, робити та звершувати, то заради цього, зберігаючи священству честь та повагу, і бажаючи, щоб поневолення від язичників зовсім не призводило до пошкодження церковних прав, постановили, щоб так рукопокладені, які через вищенаведені причини не вступивші на свої престоли, не підлягали за це осудженню. Тому і рукопокладання в різні ступені кліру, за правилами, нехай звершують, і перевагою передсидіння, відповідно до своєї кафедри нехай користуються, і всяка начальницька дія, що виходить від них, нехай буде визнавана твердою та законною. Тому що обставинами часу та перешкодами в дотриманні точності, не повинні стиснені бути межі управління», – йдеться у правилі.

    8 правило ІІІ Вселенського собору постановляє: «аби ніхто із богоулюблених єпископів не поширював своєї влади на іншу єпархію, котра раніше від самого початку не була під рукою його або його попередників, але якщо хто посягнув і насильно підпорядкував собі якусь єпархію, нехай її поверне, аби не порушувалися правила святих отців: нехай не закрадається, під виглядом священнодійства, пихатість світської влади. І щоб поступово, непомітно, не втратили тієї свободи, котру дарував нам кров’ю Своєю Господь наш Ісус Христос, Визволитель усіх людей. Отже святому і Вселенському Собору вгодно, аби всяка єпархія зберігала у чистоті і без утисків від початку належні їй права, за звичаєм, що здавна утвердився».

    17 правило ІV Вселенського собору гласить, що «розподіл церковних парафій нехай відповідає адміністративному й земському порядку». Так, як окупацію Українських територій ніхто в світі не визнає і Луганська область є і буде Україною (і це підтримали більшість країн в ООН), то і приєднання Ровеньківської єпархії до РПЦ не може бути виправдане нічим.

    По суті РПЦ вкрала те, що вже і так було вкрадене нею після 1686 року у Вселенського патріархату. У 1990-х роках РПЦ дала певні права вкраденим у Вселенського патріарха єпархіям, але вже у 2017 році ці права були суттєво урізані. А вже зараз РПЦ вирішила не давати ніяких «автономій» чи «вольностей» вкраденим єпархіям і забрати їх напряму собі.

    РПЦ наплювала на статут УПЦ МП

    Собор УПЦ МП у Феофанії постановив «надати єпархіальним архієреям право самостійно приймати рішення з тих чи інших питань єпархіального життя». Чи дає ця постанова Феофаніївського зібрання право єпископам УПЦ МП відмовлялись від перебування під протекторатом Онуфрія і йти до прямого підпорядкування Моспатірарху Кірілу? Скоріше ні, адже під «питаннями єпархіального життя» можна вважати все що завгодно, тільки не дозвіл на відокремлення від УПЦ МП.

    Статут УПЦ МП каже, що створення єпархій або зміна їхніх кордонів відбувається рішенням Священного Синоду УПЦ з подальшим затвердженням Собором єпископів УПЦ МП. Ніякого Собору єпископів УПЦ МП з питання Ровеньківської єпархії не було скликано. Тому РПЦ просто наплювала на статут УПЦ МП і зробила так, як робить путін – провела псевдореферендум. Тільки, якщо путін питав нібито всіх жителів окупованих областей, то РПЦ спитала тільки одного архієрея УПЦ МП – Аркадія (Таранова).

    РПЦ визнала території України російськими

    У Журналі Синоду РПЦ №94 РПЦ визнала Херсонську і Запорізьку область російськими територіями, поставивши після них кому.

    Ось як пишуть в РПЦ: «З лютого 2022 року при координації загальноцерковного штабу допомоги при Синодальному відділі з благодійності та соціального служіння (СВЦБСС) та на базі єпархіальних штабів допомоги організовано допомогу біженцям з Донбасу, Херсонської та Запорізької областей, України, а також постраждалим мирним жителям, які залишилися конфліктом».

    Ставлячи кому після переліку окупованих територій, Московський патріархат виокремлює Україну від Херсонської, Запорізької областей і ОРДЛО. Синод РПЦ, вслід за путіним, визнає злочинну окупацію ним цих українських територій. Це «церковне» рішення політично вмотивоване і є злочинним. Так зване «приєднання» областей  України путіним і псевдореферендуми засудила ООН. «За» висловилися 143 країни, проти – 5 (Росія, Білорусь, Сирія, Північна Корея та Нікарагуа), утрималися – 35.

    Що далі?

    На анексованих РФ українських територіях розташовані (повністю або частково) наступні єпархії УПЦ МП: Херсонська та Таврійська, Запорізька, Бердянська та Приморська, Новокаховська, Сєверодонецька, Донецька та Маріупольська, Луганська, Горлівська та Слов’янська і окупована нещодавно Ровеньківська. Тобто РПЦ має чим зайнятись в наступні кілька місяців, до наступного Синоду. Донедавна РПЦ могла і сподівалась окупувати Ізюмську єпархію УПЦ МП, але успіхи ЗСУ не дали їй цього зробити. Сам архієрей УПЦ МП Єлисей (Іванов) втік з України в росію і проводить там спільні із окупантами заходи. Така ж доля чекає і на архієпископа УПЦ МП в Ровеьках Аркадія.

    Після того, як наші ЗСУ звільнять Ровеньки на Луганщині, не може бути і мови про існування РПЦ в цьому районі України.

    Об’єднання

    При об’єднанні ПЦУ і УПЦ МП виграє Україна і її народ. Звісно що об’єднану Церкву почнуть швидше визнавати всі інші помісні Церкви (окрім Росіїйської), а багатомільйонна українська паства одразу постане в Світовомоу православ’ї впливовим гравцем.

    Звісно, що це також вигідно самій ПЦУ і УПЦ МП. В останньої зникне проблема з переходами-“захопленнями», адже в об’єднаній Церкві не буди куди вже переходити. В Об’єднаній Церкві сильніше піднесеться голос проти злочинів Кремля і його прислужників – Московського патріархату.

    Об’єднана ПЦУ зможе ефективніше «бити» Московський патріархат і протидіяти захопленням єпархії Московським патріархатом.  Це не може не позначитись на геополітичній арені, а тому в об’єднанні Церков мають бути зацікавлені на Банковій.

    Автор: диякон ПЦУ Іван Петрущак.

    Найсвіжіше

    Популярне