Вівторок, 21 Вересня, 2021
Бiльше

    Афонський єромонах: Ми молимося за РПЦвУ, щоб вони повернулись до спільної Чаші і переглянули свої думки

    Єромонах Микита із монастиря Пантократор описав свої враження від візиту в Україну, співслужіння з єрархами ПЦУ та зустріччю з митрополитом Епіфанієм. Він каже, що молиться постійно за те, щоб віряни та єрархи РПЦ в Україні переглянули свої погляди і повернулись до Церкви і спільної Євхаристійної Чаші.

    Подаємо наш переклад із грецької мови.

    Історичний і довгоочікуваний візит Вселенського Патріарха Варфоломія в Україну був найкращою можливістю дізнатися, за що виступають українські православні християни. Чудове приймання Вселенському патріархові, було очікуваним.

    Те, що ми можемо засвідчити, що ми «побачили і пережили» самі, — це велич Божественної Літургії в соборі Святої Софії в Києві; близько 80 єпископів, понад 1000 священників і незліченна кількість дияконів у Божественній Літургії, на якій присутні незліченна кількість віруючих, які приїхали до Києва з усієї України за власні кошти і навіть посеред коронавірусу! Безперечно, відвідування вірних було б набагато більшим за інших обставин.

    Таку Божественну Літургію можна було порівняти лише з тими, які відбувались у храмі Софії Премудрості Божої на піку Візантійської імперії. Вона однозначно підтвердила правильність дій Вселенського патріархату у складному українському церковному питанні, яке мучить Україну майже 30 років, через ставлення Російського патріархату. Люди зі сльозами на очах дякують Богові та Вселенському патріарху за автокефалію, відчувають трепет, беручи участь у Божественній Літургії, де цей Вселенський Патріарх є служителем, відчувають єдність Церкви, що випливає із спільного поклоніння, відчуття канонічності, яке багатьом з них бракувало майже три десятиліття.

    Ми, негідні служителі Вселенського патріарха, також відчули великі емоції, побачивши, як увесь цей натовп віруючих декламує Символ Віри та «Отче наш». Це дійсно образ, який змушує відчути силу єдності віри та велич православ’я.

    Фото: Духовний Фронт України

    Фото: Духовний Фронт України

    Фото: Духовний Фронт України

    Фото: Духовний Фронт України

    Радість на обличчях людей — це непорушний аргумент про те, що Автокефалія Української Православної Церкви тепер є завершеною подією. Той, хто намагається заперечити автокефалію Української Церкви, намагається заперечувати реальність. І найголовніше — наприкінці Божественної Літургії прозвучало запрошення Вселенського Патріарха до єрархів, духовенства та народу України, які відмовляються від спілкування зі Вселенським Патріархатом, переглянути свою позицію та обговорити свої проблеми. Свої думки і занепокоєння в межах освяченої церковної традиції.

    Тоді ще раз Вселенський Патріарх закликає до єдності. Є відкрите запрошення, яке, сподіваюся, архієпископи Російської Церкви в Україні однозначно приймуть. Прийняти, канонічний (правильний, — ред.) порядок Церкви і, звичайно, існування Автокефалії Церкви України.

    Один пресвітер дуже мудро сказав, що «Автокефалія — ​​це як хрещення; коли людина охреститься, все, вона охрещена. І це не змінюється. Після того він не може бути “нехрещеним“». Так було і з Автокефалією України; коли вона була надана, все звершилось. Це неможливо змінити. Як і у випадку з усіма іншими автокефальними церквами. У майбутніх поколіннях в історичних книгах України дата надання автокефалії буде згадуватися як історична подія.

    Фото: Духовний фронт України

    Фото: Духовний фронт України

    Протягом наступних двох днів ми служили літургію в Спасо-Преображенському храмі в Києві разом з митрополитом Олександром, де віруючі з великою побожністю спостерігали за службами та задавали багато розумних питань. Люди побожні. У всіх священників та віруючих, є жага до навчання. Більшість людей зацікавлені у тому, як мирно жити з людьми, які їх переслідують і не визнають православними. Ми також звернулися до тих, хто страждає від втрати своїх близьких на війні. Їх хвилює питання, як пробачити тих, хто став причиною загибелі їхніх дітей. Це те що їх болить. Ми намагалися дати їм зрозуміти, що Христос простив їх усіх. Навіть своїх розпинателів. І що Він любить нас всіх без винятку однаково, тому що всі ми — Його діти. Слава Богу, вони дуже хороші люди з бажанням стати кращими!

    Фото: Вінницька єпархія ПЦУ

    Фото: Вінницька єпархія ПЦУ

    Потім, під час нашого візиту до міста Вінниці, на нас чекало чудове приймання. Більшість парафіян Преображенської церкви були там, разом з більшістю духовенства і, звичайно, присутністю митрополита Симеона, який є чудовим і разом з митрополитом Олександром від початку підтримує Нову Автокефальну Церкву, і тому він стикається з багатьма труднощами зі сторони своїх колишніх священників. Але Боже благословення очевидне в його митрополії і ми відчули чудо Бога, який воскресив Українську Церкву і зупинив розкол, що пожирав вірних. Усі віряни радісні та щасливі перебувати у канонічному (правильному, — ред.) стані та спілкуватися з Церквою-Матір’ю, а особливо з Афоном. Їхні обличчя сяяли, а питання стосувалися переважно того, як їм жити духовніше. Майбутнє нової автокефальної церкви в Україні виглядає світлим.

    У нашій зустрічі з Блаженнішим митрополитом Київським і всієї України Епіфанієм ми відчули благословення, яке нова Автокефальна Церква отримала від Церкви-Матері, та її спроби повернутися до візантійської традиції: грецьких клобуків, візантійських облачень (церковного одягу, — ред.), мантії з грецьким способом шиття та взагалі дух, подібний до візантійського. Ціль Його Блаженства — стати носіями давньої традиції Церкви. Заново відкрити своє коріння.

    Радість створення нової автокефальної церкви змішується з сумом, тому що деякі православні християни в Україні (мається на увазі РПЦвУ, — ред.) ще не пізнали повноти істини та її канонічного (нормального, — ред.) порядку, а натомість зберігають поділ і наполягають на дистанціюванні від Церкви. Ми молимось за них усіх і згадуємо їх у кожній Божественній Літургії, щоб вони могли переглянути свої впетрті думки та повернутися до Церкви та до спільної Чаші, яка є правильним шляхом спасіння.

    Єромонах Микита Пантократський

    Найсвіжіше

    Популярне