При народженні Андрій Гумницький – громадський і релігійний діяч, борець за права людини, публіцист, перекладач, видавець.
Закінчив Київську духовну семінарію в 1853 році. Після цього постригся в ченці Києво-Печерської Лаври, був помічником і бібліотекарем митрополита Філарета. З 1857 року був відряджений єродияконом до посольства Російської імперії в Афінах. Листувався з Герценом і Огарьовим, посилав у революційне видання «Дзвін» матеріали щодо соціально-економічного стану українського народу, статті викривають духовенство (зокрема «Монастирське кріпосне право», 1860, 1 грудня).
2 лютого 1860 заарештований, однак при пересиланні по етапу в Константинополі втік за допомогою спільників. У березні 1860 приїхав до Лондона під прізвищем Гончаренко, яке з цього часу використовував постійно. Працював упорядником у видавництві і класифікував нумізматику в Британському музеї. Від Тургєнєва дізнався про смерть Кобзаря і надрукував в «Колоколі» українською мовою статтю-реквієм на смерть Тараса Шевченка. Почав життя вигнанця подорожуючи країнами Європи та Близького Сходу.
У серпні 1861 Синод РПЦ позбавив Гончаренка сану і звання, а влада Росімперії розпочала «полювання» за «розкольником» оголосивши нагороду за голову в 5000 рублів. У 1862 році побував в Греції, де на Афонській горі був висвячений на священика Грецької Православної церкви, як паломник відвідав Єрусалим і Єгипет, де в Олександрії на нього було скоєно замах.
В кінці 1864 відплив з порту Смирни на кораблі «Ярінгтон» до США, де й осів назавжди. Створив в Нью-Йорку православну парафію, викладав грецьку мову в богословській семінарії. У листопаді 1867 року в Сан-Франциско заснував перше на американському континенті слов’янське видавництво, ініціював будівництво православної церкви.
Після покупки США Аляски, на прохання уряду, допомагав знайти спільну мову з населенням Аляски – видавав «Russian and English Phrase Book for traders, travellers and teachers» (російсько-англійський розмовник для торговців, мандрівників і вчителів).
Заснував і видавав двомовне щотижневе видання «The Аlаskа Неrаld» – «Вісник Аляски» (1868-72), в першому номері якого опублікував власний переклад на англійську уривків з поеми Т.Г. Шевченка «Кавказ». У своєму виданні захищав права нових американських громадян від утисків уряду і приватних компаній, пропагував необхідність освіти, активно виступав проти російської імперіалістичної політики.
Багаторічна каторжна робота надломила здоров’я Агапія і в 1872 році він продає бізнес, частину грошей від продажу передає Смітсонівському інституту (Smithsonian Institute) у Вашингтоні і Бібліотеці Конгресу, а на решту купує землю біля Сан-Франциско, де засновує хутір «Україна».
На пенсії написав книгу «Спогади Агапія Гончаренка, українського козака-священика». Помер 7 травня 1916 року в віці 84 років і похований на хуторі, який занесений в офіційний список історичних місць Каліфорнії та є державним заповідником «Україна». За місцевими легендами, Агапій заснував хутір саме на цьому місці, тому що вигляд на затоку Сан-Франциско нагадував йому Дніпро…
Джерело
