Питання реалізації свободи віросповідання давно стало “інструментом політичної боротьби між державами”. Таку точку зору озвучив заступник очільника синодального відділу зі зносин церкви з суспільством та ЗМІ Російської православної церкви Вахтанг Кіпшидзе, коментуючи включення Російської Федерації до реєстру “найсерйозніших порушників” свободи віросповідання у світі, складеного Державним департаментом США. Окрім Росії до переліку потрапили Іран, Пакистан, Таджикистан, Туркменистан та п’ять інших країн.
“Державний департамент США весь час намагається вносити своє судження відносно релігійних свобод в Росії і робить це, як правило, базуючись на ті думки в російському суспільстві, які, з певних причин заздалегідь пасують політиці відомства. Акцент робиться на точку зору тих організацій, які багато експертів називають сектантськими, закони, що стосуються образу почуттів віруючих, також отримують негативну оцінку”, – цитує “news.ru” промову Кіпшидзе.
Представник РПЦ додав, що об’єктивності від доповідей зовнішньополітичного відомства в Росії не очікують, поряд з тим, російське регулювання релігійних організацій повинне розвиватись не зважаючи на точку зору американської дипломатії.
В цілому, нічого дивного чи екстраординарного Вахтанг Кіпшидзе не озвучив. Його слова цілковито вписуються в офіційну пропаганду путінського режиму.
Зрозуміло, що пан Кіпшидзе, як представник РПЦ, дійсно може щиро вірити у дотримання свободи віросповідання в Росії, оскільки Московський патріархат є тією релігійною організацією, яка удостоєна Кремлем привілею користуватись унікальним положенням і повнотою прав на всій території РФ.
Однак, дотриманням власних прав і реалізацією свободи віросповідання не можуть похвалитись інші конфесії. Нагадаємо лише декілька прикладів порушення прав релігійних організацій, які вже відомі читачам “Духовного фронту”.
У місті Смоленськ представники влади вперто відповідають відмовою на запит місцевої парафії Римо-католицької церкви щодо отримання у користування будівлі храму Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії, відомого як “Смоленський костел”. Громада пропонує власними можливостями відреставрувати споруду, але затягування вирішення процесу сприяє подальшій руйнації храму.
Влада російського міста Ростов-на-Дону ухвалила рішення передати будівлю побудованої у ХХ столітті та перебудованої у радянські роки соборної мечеті у користування джазовій школі не зважаючи на те, що мусульманська громада міста протягом багатьох років безуспішно боролась за будівлю культової споруди.
Прокуратура Республіки Татарстан (суб’єкт Російської Федерації) добивається заборони 47 найменувань книг та книжкових серій, що є результатами праці ісламського богослова і мислителя Саїда Нурсі турецькою, російською, татарською мовами.
Мусульмани, які відбувають покарання у виправній колонії №2 в Курганській області, регулярно скаржаться на дії співробітників закладу позбавлення волі, які зухвало демонструють зневагу до ісламу і паплюжать Коран. Ув’язнені заявляють, що працівники Федеральної служби виконання покарань (ФСВП) відбирали у них релігійні предмети, а Коран кидали на підлогу і наступали на нього ногами.
У жовтні цього року, в російському місті Ставрополь суд притягнув до адміністративної відповідальності мусульман Магомеда Саламова, Раджаба Хаамірзаєва та Магомеда Гітінова за організацію молитовного зібрання в одному з бенкетних залів міста.
У листопаді цього року, російська поліція затримала групу кришнаїтів у місті Чита. Віруючих обвинуватили у невиконанні правил поведінки під час пандемії, хоча невелика група вірян виконували ритуал просто неба і дотримувались соціального дистанціювання.
Перелік не є вичерпним і порушення свободи віросповідання давно стали в Російській Федерації нормою життя. Не страждає від свавілля путінського режиму лише Російська православна церква, яка, підтримуючи Кремль словом, ділом і пропагандою, у повній мірі користується врученим їй монопольним становищем. Та цього факту пан Кіпшидзе, імовірно, не визнає ніколи.
