Священники московського патріархату в глибині душі розуміють, що правда за ПЦУ, а не за РПЦ, служителі якого ховають терористів так званих «Л/ДНР» із почестями, а Україну зневажають.
Про це Релігійній правді розповів священник Владислав Сєнік, який разом з кількома релігійними громадами на Житомирщині перейшов до ПЦУ.
«Я спостерігаю серед священників Московського Патріархату самовиправдання. Я розумію їх. Вони самі себе хочуть якось виправдати — чи якимись канонами, які вони самі собі вигадують, чи якимись положеннями, чи кажуть: „Та ладно, якось вже воно є“. Але, знаєте, душа ж то, вона відчуває, що тут агресор нищить, вбиває, а їхні священники це все благословляють. Найманців і вбивць вони ховають з почестями, а до України у них зневага — до культури, до мови, до історії, до народознавства…», — зауважив отець Владислав.
Після переходу до ПЦУ він продовжує спілкуватися з деякими колегами з Московського Патріархату: «Ну і так, при зустрічі вітаємося. Але хтось шарахається, знаєте, так бочком-бочком (сміється)».
Священник зауважив, що клірики РПЦвУ, попри самовиправдання, відчувають, що неправі.
«Багато є людей, хто в глибині душі розуміє, що правда є за нами. А не цією бандитською організацією, РПЦшною, яка за великим рахунком виконує роль ФСБ», — зауважив отець Владислав.
Водночас він зазначив, що не знає на часі таких священників РПЦвУ, які хотіли б приєднатись до помісної Церкви. Принаймні, вголос про це ніхто не говорить.
Священник Владислав перейшов до ПЦУ одразу після здобуття автокефалії разом з трьома релігійними громадами Малинського району: у смт Гранітне та у селах Маклаївка і Федорівка. Клірик розповів, що довго не думав, бо піти з Московського Патріархату вони збиралися вже з десяток років.
«Ми перейшли разом з громадою, з усіма людьми. Незгодних було людини дві може, які перестали ходити до храму або перейшли до московської церкви. Я мав робити перехід ще років десять тому до Київського Патріархату, але там втрутилися інші священники, почали лякати людей пеклом, чортами. То частина моїх активних парафіян призупинилися, і у нас не вийшов перехід. Але тепер, коли був наданий Томос, вже не було жодних сумнівів», – поділився священник Владислав.
Нагадаємо, раніше священник ПЦУ Віктор Мартиненко розповів, що у Моспатріархаті виникли певні ревнощі і їх мучить совість.
