13 січня в Литві відзначають День захисників свободи. Цього дня вшановується пам’ять всіх, хто відстоював державний суверенітет від посягань совєтської влади і особливо тих, хто загинув 1991 року, коли Кремль вдався до силових дій у Вільнюсі, намагаючись повалити законну владу республіки.
Сьогодні, у 30-ту річницю штурму телевежі у Вільнюсі, президент України Володимир Зеленський також вшанував пам’ять загиблих за свободу та незалежність Литовської Республіки.
“Сьогодні Литва відзначає 30-ту річницю Дня захисників свободи. Україна вшановує пам’ять загиблих за свободу та незалежність братньої Литви. Україна та Литва разом!”, – написав у Twitter президент Зеленський.
Ще у березні 1990 року Литва першою з радянських республік проголосила незалежність від СРСР. Центральний уряд Союзу відмовився визнавати акт проголошення незалежності і розпочав кампанію з дискредитації литовської влади.
Січень 1991 року став доленосним часом, оскільки у Москві зрозуміли, що Вільнюс, не зважаючи на труднощі, ось-ось остаточно переможе у своєму прагненні відновити власну державність.
8–9 січня в Литву прибули спецпідрозділи – елітний загін КДБ СРСР “Альфа” і десантники 76-ї повітрянодесантної дивізії, яка базувалася у російському Пскові.
10 січня президент СРСР Михайло Горбачов звернувся до спікера Верховної ради Литви Вітаутаса Ландсберґіса з ультиматумом – повернути на територію Литви дію совєтської Конституції і скасувати вже ухвалені антисовєтські закони.
У відповідь, Вітаутас Ландсбергіс закликав литовських громадян захистити щойно набуту незалежність.
В ніч на 13 січня совєтська бронетехніка розпочала штурм Вільнюської телевежі та будівлі Литовського радіо та телебачення. Ці важливі об’єкти захищали звичайні беззбройні цивільні, серед яких були і українці, зокрема загін українських студентів-добровольців.
Військовим вдалося захопити телевежу, та вони не наважилися штурмувати будівлю тодішньої Верховної Ради Литви, яку обороняли тисячі людей.
При захопленні Радянською армією і спецпідрозділами телевежі та будинку Литовського радіо і телебачення загинули 15 людей (14 цивільних литовців і один совєтський солдат, убитий рикошетом під час стрілянини всередині вежі). Понад тисяча беззбройних громадян отримали поранення різного ступеню тяжкості.
Світова спільнота різко негативно відреагувала на донесену шведським телебаченням інформацію про стан справ у Литві. Введення совєтських військ до Литви засудили уряди багатьох держав та Папа Римський Іван Павло ІІ.
Під час розслідування вільнюських подій з боку литовської влади у злочині проти людяності було звинувачено 69 громадян Росії, України та Білорусі, які в цей період проходили у Вільнюсі військову службу. Покарано було лише двох із них – лідерів литовських комуністів Міколаса Бурокявічюса та Юозаса Єрмалавічюса, які просили Михайла Горбачова ввести до Вільнюса війська СРСР. Лише у у листопаді 2014 року прокуратура Литви завершила досудове слідство стосовно подій у столиці Литви.
