13 січня в Литві відзначають День захисників свободи. Цього дня вшановується пам’ять всіх, хто відстоював державний суверенітет від посягань совєтської влади і особливо тих, хто загинув 1991 року, коли Кремль вдався до силових дій у Вільнюсі, намагаючись повалити законну владу республіки.
Сьогодні, у 30-ту річницю штурму телевежі у Вільнюсі, президент України Володимир Зеленський також вшанував пам’ять загиблих за свободу та незалежність Литовської Республіки.
“Сьогодні Литва відзначає 30-ту річницю Дня захисників свободи. Україна вшановує пам’ять загиблих за свободу та незалежність братньої Литви. Україна та Литва разом!”, – написав у Twitter президент Зеленський.
Ще у березні 1990 року Литва першою з радянських республік проголосила незалежність від СРСР. Центральний уряд Союзу відмовився визнавати акт проголошення незалежності і розпочав кампанію з дискредитації литовської влади.
Січень 1991 року став доленосним часом, оскільки у Москві зрозуміли, що Вільнюс, не зважаючи на труднощі, ось-ось остаточно переможе у своєму прагненні відновити власну державність.
8–9 січня в Литву прибули спецпідрозділи – елітний загін КДБ СРСР “Альфа” і десантники 76-ї повітрянодесантної дивізії, яка базувалася у російському Пскові.
10 січня президент СРСР Михайло Горбачов звернувся до спікера Верховної ради Литви Вітаутаса Ландсберґіса з ультиматумом – повернути на територію Литви дію совєтської Конституції і скасувати вже ухвалені антисовєтські закони.
У відповідь, Вітаутас Ландсбергіс закликав литовських громадян захистити щойно набуту незалежність.
В ніч на 13 січня совєтська бронетехніка розпочала штурм Вільнюської телевежі та будівлі Литовського радіо та телебачення. Ці важливі об’єкти захищали звичайні беззбройні цивільні, серед яких були і українці, зокрема загін українських студентів-добровольців.
![January 13 events in Vilnius Lithuania.jpg](https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/8/85/January_13_events_in_Vilnius_Lithuania.jpg)
Військовим вдалося захопити телевежу, та вони не наважилися штурмувати будівлю тодішньої Верховної Ради Литви, яку обороняли тисячі людей.
![](https://i0.wp.com/img7.eadaily.com/c650x400/o/68f/b019c5f676eeeca61e8e319f7f38b.jpg?resize=650%2C400&ssl=1)
При захопленні Радянською армією і спецпідрозділами телевежі та будинку Литовського радіо і телебачення загинули 15 людей (14 цивільних литовців і один совєтський солдат, убитий рикошетом під час стрілянини всередині вежі). Понад тисяча беззбройних громадян отримали поранення різного ступеню тяжкості.
![](https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/d/d4/Burial_ceremony_of_January_13_events_victims_in_Vilnius_%282%29.jpg)
Світова спільнота різко негативно відреагувала на донесену шведським телебаченням інформацію про стан справ у Литві. Введення совєтських військ до Литви засудили уряди багатьох держав та Папа Римський Іван Павло ІІ.
Під час розслідування вільнюських подій з боку литовської влади у злочині проти людяності було звинувачено 69 громадян Росії, України та Білорусі, які в цей період проходили у Вільнюсі військову службу. Покарано було лише двох із них – лідерів литовських комуністів Міколаса Бурокявічюса та Юозаса Єрмалавічюса, які просили Михайла Горбачова ввести до Вільнюса війська СРСР. Лише у у листопаді 2014 року прокуратура Литви завершила досудове слідство стосовно подій у столиці Литви.