Протоєрей Ігор Ковровський висловив думку, що повільне прийняття рішень митрополитом Онуфрієм обумовлене не стільки його проросійськими поглядами чи фаталізмом, скільки прагненням уникнути нових розколів у релігійній спільноті України.
«Усім нам хотілось би, щоб рішення виносились вчасно і відповідали вимогам сьогодення. Але ж ми міряємо мірками своєї сфери відповідальності. На мою думку, така «нерішучість» чи «бездіяльність» (я так гадаю, у плані визначення подальшої долі Церкви) визначається не стільки його проросійськістю чи фаталізмом, скільки занепокоєнням, щоб якісь кардинальні дії не привели до нового розподілу на релігійній мапі України», — зазначив протоієрей Ковровський у інтерв’ю для Релігія в Україні.
Він також додав, що такі побоювання відображаються в рішеннях, прийнятих на соборі у Феофанії, коли єпархіям було надано особливі повноваження в управлінні, що зазвичай є прерогативою тільки Синоду та Предстоятеля. Ковровський також звернув увагу на мовчання щодо анексії Московським патріархатом кількох єпархій на півдні та сході України, назвавши це «кричущим беззаконням».
Протоєрей Ігор пояснив, що така обережність митрополита Онуфрія може бути пов’язана з проросійськи налаштованими єпископами, які в будь-який момент можуть вдатися до демаршу і заявити про перехід під владу Московського патріарха. « Тому, напевно, доленосні рішення у голові Предстоятеля асоціюються з загальноцерковною катастрофою, яку він не готовий допустити», — підкреслив Ковровський.
«Проте, час невблаганно поставить кожного з нас перед вибором сумління», — резюмував протоєрей, наголошуючи, що у виборі між дією і бездіяльністю завжди є ризик втратити все, якщо обирати друге.
Ковровський також говорив, що після визнання недійсності заборон на Філарета і Макарія, УПЦ обрала тактику невизнання.
