Послання надії та благословення для всього китайського народу лежать в основі інтерв’ю, яке Папа Франциск дав 24 травня в робочому кабінеті в Апостольському палаці у Ватикані о. Петру Чіа, SJ, керівникові пресслужби Китайської провінції Товариства Ісуса.
Папа не приховує свого бажання поїхати в Китай, зокрема до санктуарію в Шешані, що в окрузі Сунцзян, присвяченого Пресвятій Діві Марії Помічниці християн, повідомляють Новини Ватикану.
В азійській країні, за його словами, він хотів би зустрітися з місцевими єпископами та «Божим людом, який є дуже вірним». «Це вірний народ, – додає він, – вони багато пережили і залишилися вірними». Молодим китайським католикам, зокрема, Папа наголошує на понятті надії, хоча, каже він, «мені здається тавтологічним переказувати послання надії народові, який є спеціалістом надії» та «терпеливості в очікуванні». І це, за його словами, «дуже гарна риса». Китайський народ є «великим народом», який «не повинен змарнувати свою спадщину», додає Святіший Отець, ба більше, «він повинен терпеливо нести її далі».
В ході інтерв’ю Папа також зупинився на своєму понтифікаті, який, за його словами, здійснюється у співпраці, слуханні та консультаціях з керівниками дикастерій та з іншими. «Критика завжди допомагає, навіть тоді, коли вона не є конструктивною», – зазначає він, адже «вона завжди корисна, вона змушує замислитися над тим, як діяти». І також «за опором може стояти добра критика». Іноді потрібно «чекати і терпіти», навіть з болем, як тоді, коли зустрічаєш опір «проти Церкви», як це відбувається з боку «малих груп».
Щодо численних викликів, Папа згадує, зокрема, «величезний виклик» пандемії, а також «поточний виклик» війни, зокрема, в Україні, М’янмі та на Близькому Сході. Якщо йдеться про особисті трудності, він підкреслює, що «завжди намагається вирішувати через діалог», а коли це не спрацьовує, «то з терпеливістю, а також з почуттям гумору», згідно з повчанням святого Томаса Мора.
З особистого досвіду, Папа згадує, що пережив кілька криз під час свого чернечого життя як єзуїта. Це нормальний факт, пояснює він, «інакше я не був би людиною». Але кризи долаються двома шляхами: ними проходять і перетинають «як лабіринт».
Папа також зупинився на чотирьох універсальних апостольських пріоритетах єзуїтів, визначених 2019 року на наступні десять років: поширювати духовні вправи та розпізнання, прямувати з убогими та відкинутими, супроводжувати молодь у творенні майбутнього, сповненого надії, та дбати про спільний дім. Це чотири «інтегровані» принципи, які «не можуть бути відокремлені», – зазначив він, підкресливши, що супровід, розпізнавання та місіонерство є наріжними каменями Товариства Ісуса.
Роздумуючи далі над майбутнім Церкви, Папа нагадує, що, на думку деяких, вона буде «дедалі меншою» і повинна «бути обережною, щоб не впасти в лихо клерикалізму та духовної мирськості», які, за словами кардинала де Любака, процитованими Франциском є «найгіршим злом, яке може вразити Церкву, гіршим навіть від часів пап-розпусників». Врешті, тому, хто стане його наступником на престолі святого Петра, Папа Франциск нагадує про важливість молитви, адже «Господь промовляє в молитві».
