Більшість пам’яток Києво-Печерської лаври потребують реставрації. А в фондовій колекції налічується 72 тисячі експонатів, 95% з яких досі не виставлялися.
Про це повідомив генеральний директор Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максим Остапенко в інтерв’ю Радіо Культура, передає Укрінформ.
За словами Остапенка, у межах Києво-Печерської лаври розташовано 140 пам’яток, 44 з яких – національного значення. Більшість цих пам’яток потребують «тих чи інших робіт», деякі – дуже серйозної реставрації.
«В заповіднику була запущена програма великої реставрації, і на деяких об’єктах почалися реставраційні процеси. На жаль, більшість цих об’єктів не були завершені. Тільки була завершена реставрація Годинникової вежі. Онуфріївська вежа, збудована за часів Мазепи, в якій ми сподівалися створити музей гетьмана Мазепи, всередині зроблена майже на 90%, але фасади потребують ще близько 45% робіт», – розповів він.
Гендиректор заповідника зауважив, що минулого року завдяки залученню благодійників завершено комплекс ремонтних робіт Великої лаврської дзвіниці, якій цього року виповнюється 280 років. Зараз цей об’єкт повністю відкритий для відвідувачів. Водночас реставрувати потрібно й експонати з фондової колекції.
«Реставрації потребують і фондові колекції, в яких зберігаються абсолютні скарби і шедеври українського народу. Це 72 000 експонатів, 95% яких люди навіть не бачили. Ми запустили програму сканування цих експонатів, і за два роки встигли опрацювати 15 000 предметів», – розповів він.
За словами гендиректора заповідника, зараз стоїть стратегічне завдання зібрати максимально повну інформацію щодо кожної пам’ятки, її стану. Сучасні технології, зокрема 3D-моделювання, дозволяють отримати надзвичайно точну, до 4 мм похибки, модель будь-якої історичної пам’ятки, у тому числі об’єктів, розташованих під землею.
Остапенко нагадав, що на території Києво-Печерської лаври є кілька підземних комплексів, серед яких три комплекси печер: Ближні і Дальні печери, а також більш давні Варязькі печери, в яких Антоній розпочав своє служіння і з яких почалася історія Києво-Печерської лаври. Усі три печерні комплекси відскановані з надзвичайною точністю.
«Ці моделі дозволять у випадку пошкоджень або обвалів провести необхідну реставрацію або підготувати необхідну документацію для виконання ремонтних робіт. З іншого боку, це дуже цікавий продукт, який можна використовувати в 3D-турах», – сказав він.
Остапенко також відзначив Церкву Спаса на Берестові, яка перебудовувалася кілька разів і поєднує в собі як мінімум чотири стилі. У цій церкві збереглися фрески XII століття, причому вони перекриті фресками, зробленими за часів Петра Могили в 1630 роках.
«Ця пам’ятка була вперше глобально відреставрована і включена в комплекс лаврської сакральної території. Ці фрески також дуже яскраво відображають епоху українського відродження, українського бароко, коли Україна отримала потужний поштовх і змогла від руїни перейти до епохи українського бароко в часи Мазепи, в часи Гетьманщини. Ці речі є для нас орієнтиром, як нам зараз треба жити», – зауважив директор заповідника.
Унікальною пам’яткою є і Троїцька надбрамна церква, адже це фактично єдина церква, яка була не перебудована чи зруйнована. «В своєму конструктиві вона залишається з XII століття. Тільки за часів Мазепи вона була дещо перефарбована, і всередині був зроблений розпис. І він теж не був замальований або знищений на вимогу російської традиції, яка нав’язувалася вже в XIX – на початку XX століття. Троїцька надбрамна церква все зберегла: і унікальний іконостас, і фрески, і розписи», – сказав Остапенко.
За його словами, кілька років тому ця пам’ятка була закрита на реставрацію, однак її довелося припинити через початок повномасштабного вторгнення. Директор заповідника висловив сподівання, що буде знайдений механізм залучення благодійних коштів для завершення робіт і пам’ятка буде відкрита для відвідувачів.
