«Нам забороняють молитися», — стверджує Вікторія Кохановська, яку Служба безпеки України підозрює у запереченні збройної агресії росії. Вона з декількома іншими прихильниками УПЦ (в єдностті з МП) прийшла 19 березня до Північного апеляційного господарського суду в Києві.
Деякі церковні активісти відвідали засідання як слухачі та вели трансляцію у Facebook. Інші залишилися за межами території. Хтось із хрестом чи іконою, хтось на колінах — і всі проводили молебень на вулиці просто перед пунктом пропуску.
Саме засідання, фактично, було «ні про що», пише Громадське. Хоча це був перший розгляд справи по суті, але не перше засідання «ні про що». Йдеться про апеляційну скаргу чоловічого монастиря УПЦ МП, у якій він вимагає «усунути перешкоди» в доступі до храмів Верхньої лаври.
Що наразі відбувається у Києво-Печерській лаврі, чому там досі залишається УПЦ МП та як поставити крапку в цій історії — у матеріалі hromadske.
Трохи нагадаємо
Обʼєкти Верхньої лаври — Успенський собор і Трапезний храм преподобних Антонія та Феодосія Печерських — уже перейшли в користування Православної церкви України, від січня 2023 року.
«Богослужіння проводять у межах співпраці Православної церкви України з Національним заповідником “Києво-Печерська лавра” на підставі укладених договорів», — зауважили представники заповідника в коментарі hromadske.
Пізніше, у червні 2023-го, УПЦ МП програла позов до Національного заповідника «Києво-Печерська лавра». Тоді церква вимагала усунути перешкоди в доступі до вказаних вище церков та здійсненні богослужінь.
Господарський суд Києва визнав, що УПЦ МП не має правових підстав для задоволення позову, адже договір, який вона підписувала із заповідником у 2016 році, не продовжили у 2023-му.
«Суд дійшов висновку, що за відсутності додаткових угод про продовження дії договорів позивач (монастир УПЦ МП — ред.) не має права користуватися державним майном — будівлями Успенського собору та Трапезної церкви з Трапезною палатою», — йшлося у рішенні.
Вже 25 липня УПЦ МП подала апеляцію. Саме ж апеляційне провадження відкрили на початку вересня. До цього суд залишав скаргу без розгляду, оскільки до неї не додавали докази про сплату 8 тисяч гривень судового збору.
Уже понад 8 місяців суд розглядає цю справу — до 19 березня були лише підготовчі засідання, а не слухання по суті.
Так, представники УПЦ МП на кожному етапі залучали до справи ченців, які не заявляють самостійних вимог. Тобто вони є третіми особами на стороні позивача, кажучи мовою юристів. В останній ухвалі їх було аж 13.
Для розуміння: на розгляд клопотання суду потрібен час. Крім того, представники монахів можуть просити перерву, коли залучають нових ченців, щоб усі ознайомилися з матеріалами справи. А є ж іще повітряні тривоги, через які засідання теж переносяться.
Є також ті, хто окремо подавав апеляційні скарги на рішення суду від 13 червня. Ці скаржники, які не були учасниками справи, вважають, що спір зачіпає їхні права, тож хочуть бути залученими. Рух щодо деяких заяв нині зупинився, бо ніхто не сплачував 8 тисяч судового збору.
Зокрема, учасником хоче бути й митрополит УПЦ МП Павло — у миру Петро Лебідь, відомий за прізвиськом «Паша Мерседес» через любов до елітних автівок. Водночас він просив звільнити його від сплати збору через майновий стан. Пояснював, що перебуває на повному забезпеченні монастиря та не отримує грошової допомоги. А ще — його активи заблоковано на 5 років. Однак суд відмовив у цьому клопотанні.
Під час останнього судового засідання 19 березня зʼявилися також ченці, які хочуть бути долученими до справи як треті особи. Їхні представники наполягали на задоволенні заяв і перерві для ознайомлення з матеріалами справи.
Водночас представник заповідника «Києво-Печерська лавра» Іван Прокопенко 19 березня просив суд відхилити нові заяви, які надійшли у день засідання.
«У монастирі 200 ченців. Нині подали клопотання близько 20. Подавати клопотання кожен раз перед засіданням? Ми можемо три роки їх отримувати. На мою думку, це зловживання процесуальними правами», — вважає представник заповідника.
Суд заяви ченців не задовольнив. Після цього їхній представник подав клопотання про відвід суддів. Так і закінчилося перше засідання розгляду по суті — фактично нічим.
До слова, перед цим представники УПЦ МП взагалі просили про перенесення засідання — бо ж нині перший тиждень посту. Представник монахів казав, що вони хочуть бути присутніми на засіданні, але не можуть, бо ведуть безперервну молитву. Суд це клопотання також не задовольнив.
Цікаво й те, що монастир УПЦ МП у цій справі не оскаржує закінчення строку дії договору на користування майном Верхньої лаври. Представники монастиря у позові вказують на те, що строк дії договору нібито автоматично продовжився.
«Отже, суть позову — це усунення перешкод у користуванні майном за договором, який вони вважають чинним», — пояснили представники заповідника в коментарі hromadske.
Розгляд затягують навмисне?
Тепер повернімося до початку. Апеляційне провадження відкрили торік у вересні, але до розгляду по суті перейшли тільки цього березня. У заповіднику вважають, що йдеться про умисне затягування процесу. Згадаймо і численні заяви щодо залучення монахів у справу як третіх осіб.
«Про це свідчить не тільки масовість подання заяв, а й те, що ці заяви подаються буквально за годину до засідання. На нашу думку, це відбувається у зв’язку з тим, що нині немає правових підстав для задоволення цього позову», — зазначили у юридичному відділі заповідника.
А от представник монастиря Микита Чекман у коментарі hromadske заперечив затягування процесу. І додав, що це запитання не до нього, бо він представляє інтереси монастиря, а не ченців.
Адвокат відмовився коментувати й те, чому монастир оскаржує доступ до обʼєктів Верхньої лаври, а не сам договір, — така «стратегія захисту».
Представник заповідника Іван Прокопенко у коментарі hromadske зауважує, що зазвичай позивачі зацікавлені у якнайшвидшому розв’язанні справи. А втім, у цій справі замість того, щоб слухати її по суті, на засіданнях розглядають нові й нові клопотання від представників УПЦ МП.
«Вони намагаються відтягувати процес, можливо, поки не знайдуть підтримку, щоб можна було ухвалити неправомірне рішення. Це наше оцінювальне судження», — припустив Прокопенко.
І додав, що можливість затягувати суд заявами від ченців майже вичерпана. У справі Верхньої лаври вже дійшли до розгляду по суті, а на останньому засіданні суд відмовився залучати монахів як третіх осіб.
Ті апеляційні скарги, зокрема від митрополита Павла, де не було сплачено обов’язкові судові збори, — теж механізм затягування, стверджує Прокопенко.
«Скільки це може тривати, спрогнозувати важко. Проте договір був завершений 31 грудня 2022 року, тож поки не буде інакшого рішення суду, ми вважаємо, що заповідник діяв правильно», — зазначила директорка департаменту правового забезпечення Міністерства культури Олена Земляна.
А що з Нижньою лаврою?
Це все було про Верхню лавру. Є ще Нижня лавра — у якій і був розташований монастир УПЦ МП. Щодо неї теж триває суд.
У цій справі монастир оскаржує вже саме розірвання договору — вони для Верхньої та Нижньої лавр різні. Нині суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову церкви, та вона подала апеляцію. Тим часом монастир досі використовує частину обʼєктів Нижньої лаври.
Нагадаємо, 29 березня 2023 року в односторонньому порядку розірвали договір про безоплатне користування державним майном зі Свято-Успенською Києво-Печерською лаврою — чоловічим монастирем УПЦ МП.
Торік у серпні Господарський суд Києва зобов’язав УПЦ МП повернути заповіднику 79 об’єктів Нижньої лаври. Нині 26 із них — у користуванні монастиря, 20 — під контролем заповідника, інші перебувають у процесі передання.
«Представники монастиря в цьому процесі затягують розгляд справи, так само як і в інших процесах. Таке затягування мотивоване тим, що поки немає рішення щодо апеляції. Саме тому вони відмовляються звільняти приміщення», — пояснили представники заповідника.
Чого чекати?
З огляду на ймовірні спроби затягування судового процесу з боку представників УПЦ МП з’являється питання: як довго можна чекати на крапку в цій історії, щоб повернути ті обʼєкти Лаври, якими досі користується церква, що підпорядковується РПЦ (хоч і прибрала у 2022 році згадки про це зі свого сайту)?
Іван Прокопенко із заповідника зазначив, що рішення суду та фактичне звільнення приміщень — різні питання. Рішення, за його оцінкою, суд може винести до кінця весни.
Але тут варто не забувати, що є ще касаційна інстанція. Тож якщо представники УПЦ МП програють апеляцію, вони можуть продовжувати судитися вже на наступному рівні.
