Жителі села Карвинівка Житомирського району вирішили всією релігійною громадою перейти до Православної церкви України. Таке рішення ухвалили під час зборів громади 27 січня.
За словами місцевої жительки Наталії Галанзовської, на збори громади прийшли близько ста людей. Переходити до громади ПЦУ вирішили, бо не хочуть ходити до російської церкви на другому році повномасштабного вторгнення.
“У нас досі Українська православна церква московського патріархату. Ми знаємо, у який час живемо: на дворі війна. Наші односельчани гинуть, повертаються додому на щиті. Я думаю це питання не те, щоб назріло, воно мало бути вирішено ще вчора. Церква має змінити свою приналежність. Ми живемо в Україні. Ми є українцями, і церква наша має бути теж українською”, — розповіла Наталя Галанзовська.
Інша жителька села Марія Ткачук сказала, що більшість жителів громади місцеву церкву московського патріархату не відвідують з початку вторгнення РФ. Під час Водохреща, наприклад, службу проводили на подвір’ї сільської ради. У самій церкві, за словами жінки, воду освячували не більше десяти людей.
“Дуже мало людей у ту церкву ходить. Ну, максимум десь до десятка. Більшість людей їздять у інші церкви або ж взагалі воліють краще залишатися вдома, анід туди йти”, — говорить Марія Ткачук.
Рішення про перехід до ПЦУ під час зборів ухвалили одноголосно. Після цього ініціативна група займатиметься документальним оформленням переходу. Зустрітись із священником Московського патріархату у людей не вийшло, — розповіла місцева жителька Ліна Фіщук.
“Ми взагалі батюшку не бачимо. Він не з’являється, не показується. У нього постійно якісь поважні причини. Взагалі таке враження, що він від нас переховується. Як можна йти у ту московську церкву? У мене племінники воювали, отримали поранення, брата двоюрідного вбили. Ми живемо в Україні. Навіщо нам ця церква російська?”, — каже Ліна Фещук.
Священника місцевої церкви отця Василя також запрошували і на збори, втім він не прийшов. Церква, де служить священник була зачиненою. Суспільне декілька разів намагалося зв’язатися із чоловіком телефоном, аби отримати коментар, але на наші дзвінки отець Василь не відповів.
