Не дає спокою представникам російської церкви та її рупорам нещодавня промова Його Всесвятості Вселенського Патріарха Варфоломія у день церковного новоліття.
Нагадаємо, що у своєму слові патріарх торкнувся важливих питань, що турбують українців. Зокрема, він вкотре засудив російську агресію, а також торкнувся питання автокефалії Української Церкви.
Так Його Всесвятість наголосив, що Константинопольська Церква-Мати не збирається переглядати своїх рішень, чи виносити їх на суд Всеправославної Наради чи Синаксису предстоятелів Помісних Церков.
«Різні Церкви-сестри закликають нас, щоб Вселенський Патріархат знову скликав Всеправославну нараду чи Синаксис православних предстоятелів для вирішення українського церковного питання, і наш патріархат відхиляє ці пропозиції, адже не вважає необхідним виносити на суд інших Церков Канонічний акт, який він виконав сам. І я кажу Канонічний акт, тому що надання автокефалії Церкві України з її 44 мільйонами віруючих відбулось в рамках прав і обов’язків Вселенського Патріархату. За виключенням давніх Патріархатів Сходу всі нові Православні Церкви, починаючи з Церкви Російської, отримали автокефалію від Константинополя. То чому Україна не мала її отримати? Ось у чому суть, дуже проста і дуже зрозуміла. Тому ми не збираємося скликати ні Всеправославний Синод, ні Синод Предстоятелів, тому що ми не маємо бажання ставити рішення та ініціативи Вселенського Патріархату під суд нової еклезіології» – сказав патріарх Варфоломій.
Ці слова російські рупори, пропагандистські телеграм-канали та ЗМІ почали тлумачити як хрест на майбутньому УПЦ (що в єдності з МП). Мовляв, ніякої альтернативи для тих служителів і вірян, що хочуть порвати з рпц, більше нема. Тому УПЦ (що в єдності із МП) нема куди смикатись, а треба і надалі підпорядковуватись церковній москві. Хоча, правди ради, сама УПЦ (що в єдності з МП) те і робить, принаймні її священноначаліє не планувало в близькій історичній перспективі врегульовувати свій канонічний статус.
Проте як стає зрозумілим із контексту всі ці вислови патріарха взагалі не стосувались цього. Адже в них він вкотре засвідчив і нагадав про особливі привілеї і права Константинополя, якими власне і надано було автокефалію Православній Церкві України. Саме ці права і привілеї Вселенської Патріархії не можуть бути піддані під суд інших Помісних Церков. І це логічно і закономірно. Адже, якщо піддавати право Константинопольського Патріархату дарувати автокефалію новим Церквам, то переглянути потрібно не лише автокефалію Православної Церкви України, а і усіх інших Церков, включно із російською. Адже як підкреслив Патріарх Варфоломій усі вони отримали цей свій незалежний статус від Константинополя.
Таким чином ніякого вето на єднання українців Патріарх не накладав. Навпаки двері Православної Церкви України відкриті для усіх, хто бажає остаточно розірвати московські пута, але поки що немає рішучості. Не відкидається і можливість пошуку якихось нових шляхів цього єднання. У майбутньому Константинополь може допомогти врегулювати це питання. І така допомога Церкви-Матері аж ніяк не суперечить Томосу про автокефалію, а навпаки відповідає як його положенням, так і положенням Статуту ПЦУ, що був прийнятий на Об’єднавчому Соборі 2018 року. Адже нагадаємо, що згідно Томосу і Статуту у різних складних питаннях може звертатись за допомогою до Церкви-Матері. Немає сумніву що відповідний механізм буде віднайдено.
Саме за його допомогою уповні буде виконано і саму місію Православної Церкви України – це об’єднання всіх українців навколо Київського Престолу. Власне ради цього об’єднання і була створена Православна Церква України. Саме це і прописано в самому Томосі про автокефалію, який дарований усій Українській Церкві, а не якимось персоналіям, як про це заявляють недоброзичливці. І, як бачимо зараз, процес цього єднання не завершився у 2018 році, а триває і до сьогодні. У скорому майбутньому він неодмінно завершиться повноцінним об’єднанням усіх українців в Єдиній Церкві.
Джерело: Духовний Фронт України.
