24 червня патріарх Кіріл звернувся до росіян із розпливчастим закликом „одуматись тим, хто взяв в руки зброю і готовий направити її проти своїх побратимів“. Аналіз його звернення у часи „перевороту“ робить Духовний Фронт України.
У тексті, опублікованому на сайті РПЦ, не згадується жодних конкретних імен і винуватців. Прізвища путіна і Пригожина, як головних дійових осіб смути, Кіріл не став згадувати. Можливо очільник РПЦ вже не вірить, що путін зможе всидіти на посаді диктатора, „президента“, тому висловлюється розпливчастими виразами, щоб їх можна було одночасно інтерпретувати як підтримку путіна і ПВК „Вагнер“.
«Військове протистояння є випробуванням, при якому ми ще більше, ніж в інший час, покликані дбайливо зберігати народну єдність, молитися Богу, всіма силами підтримувати воїнів та один одного. Сьогодні, коли на фронтах, самовіддано виконуючи свій обов’язок, борються і гинуть наші брати, коли вороги спрямовують усі зусилля, щоб знищити Росію, будь-яка спроба посіяти ворожнечу всередині країни є найбільшим злочином, який не має жодних виправдань», – каже Гундяєв, не конкретизуючи єдність навколо чого росіяни мають зберігати і яких „воїнів підтримувати“.
Патріарх Московський закликав „одуматися тих, хто взявши до рук зброю, готовий направити її проти своїх побратимів“. До слова, військові МО росії, формально теж направили зброю проти своїх побратимів – бойовиків ПВК „Вагнер“, які йдуть скидати путінського диктатора. Тому слова Кіріла можна трактувати на користь повстанців.
Далі Кіріл взагалі видав абстрактні речі про „загальну загрозу“, не говорячи, хто саме її становить. Навіть у випадку України і „Колективного Заходу“, Гундяєв видавав більше конкретики, ніж під час маршу ПВК „Вагнер“ на Москву. „Перед загальною загрозою слід зберігати однодумність, долати образи та особисті амбіції. Як би складно це часом не було“, – сказав Кіріл.
Підсумовуючи своє звернення Гундяй все ж таки закликав підтримати „зусилля Глави Держави Російської“, втім не згадав його на ім’я, що теж є таким собі натяком на швидку заміну путіна на Прігожина.
Також Кіріл побажав, щоб „Господь беріг Росію, народ і воїнство її“. До речі, до „воїнства росії“ входить і ПВК „Вагнер“.
Детальніше про заяву Кіріла про смуту
Кіріл намагається з усіх сил бути корисним для Кремлівського режиму путіна, але в нього, як завжди не дуже виходить. Щоб хоч якось підіграти політиці Путіна, патріарх РПЦ пропонує вірянам зберігати „єднодумність“ та придушувати „особисті амбіції“. Це маніпулятивні вирази для придушення інакодумства всередині росії.
Десь таким чином капелани РПЦ придушували інакодумство в тих російських військових, які задавали питання про доцільність „СВО“ і загалом, чи не є злочином нападати на іншу країну.
Кумедним є й інший аспект слів Кіріла. Коли російські війська 24 лютого вторглись в Україну, то він благословляв їх, виправдовуючи війну проведенням в Україні „гей-парадів“. Під час теперішнього військового перевороту в рф Кіріл не наважився оправдати чиюсь із сторін, як це він робив у випадку з російсько-українською війною. Він навіть не назвав причини, які змусили Пригожина піднятись на повстання проти Путіна.
У підсумку, Кіріл вже готує собі місце на випадок поразки путіна, тому він не конкретизує про кого йдеться в його зверненні і замовчує причини повстання. За бажанням, його слова можна оцінити в обидва боки. Звернення Кіріла виглядає пасивним, формальним та непереконливим і не містить конкретики, що ніяким чином не надихає на боротьбу російських регулярних військ проти „Вагнерів“.
Загалом, складається враження, що влада путіна посипалась, як і впевненість Гундяя в ньому. Формально Кіріл закликає підтримати „главу Держави“, маніпулюючи вірянами, використовуючи релігійний авторитет і емоційний тиск, щоб бути переконливішим.
У путіна настільки поганий стан справ, що РПЦ і роспропаганда вже не може перекрити витік правди про дійсність, втрати російської армії, невміле керівництво і безперспективність ведення подальших бойових дій в Україні. Тому гундяй видавлює із себе якісь такі заяви, що в майбутньому можуть зіграти „злий жарт“ з ним.
На низовому рівні РПЦ, представників якої посилено відправляли на фронт, неспроможні підтримувати морально-вольовий стан військовослужбовців, які практично без опору зустрічають „Вагнерів“. Схоже, що саме зараз найвдаліший момент для зміни режиму Путіна.
