Православні українці можуть відзначати Різдво 25 грудня. 18 жовтня Синод ПЦУ дозволив проводити чин різдвяного богослужіння за новим стилем. Утім серед прихожан церкви та навіть отців думки з цього приводу розділились. Одні вважають це єдиним шляхом приєднання до всього цивілізованого світу, інші наголошують, що процес переходу повинен бути системним, а ще дехто впевнений, що з реформою не варто поспішати, щоб не роз’єднувати українців
Протоєрей, голови інформаційно-видавничого центру Волинської єпархії Православної церкви України Віталій Собко прокоментував для “Еспресо” це питання.
Дозвіл, що стосується лише одного свята, виглядає нелогічним
Потрібно було, одночасно з цим дозволом, одразу дозволити парафіям повністю перейти на новоюліанський календар
На думку отця Віталія, рішення Священного синоду наближає перехід на новоюліанський календар. Воно продемонструвало, що є певний запит суспільства і таке важливе питання вже потребує обговорення. Утім священник не вважає це рішення системним.
“Швидше за все, рішення спрямоване на практичне вивчення настроїв, як реагують громади та й самі священнослужителі. Як на мене, можна було б не просто дозволити відслужити різдвяну службу 25 грудня. Потрібно було, одночасно з цим дозволом, одразу дозволити парафіям повністю перейти на новоюліанський календар”, – зазначив отець.
На його думку, дозвіл, що стосується лише одного свята, вириваючи його з загального календаря, виглядає нелогічним.
“Наша церква живе за юліанським календарем, а тут дається дозвіл відслужити службу за новоюліанським. У цей день той, хто буде святкувати, на один день звільняється від посту. А наступний день вже треба постити, і аж до 7 січня. Виходить трішки нелогічно”, – пояснює священнослужитель. Крім того, він звертає увагу, що наразі рішення стосується лише цього року.
Отець Віталій також пригадав випадок кількарічної давності, коли митрополит Михаїл (митрополит Луцький і Волинський. – Ред.), який є поборником переходу на новоюліанський календар, служив різдвяну службу в грудні ще тоді, коли на це не було відповідного дозволу.
Є чимало ризиків у переході на новоюліанський календар. Якщо б люди їх усіх знали, тоді, гадаю, задумалися б і ймовірно були б не готові.
“У нашому кафедральному соборі у Луцьку ще три роки тому служили різдвяну службу 25 грудня. Це була резонансна подія, про неї писали різні ЗМІ. І тоді рішення синоду було кардинально протилежним. Крок нашого владики засудили, зробили йому зауваження. Обґрунтували, що неможливо виривати так з контексту одне свято. На той момент це було правильне і логічне обґрунтування. Але через три роки священний синод сам вирвав із богослужбового кола один день і зробив фактично те саме, що митрополит Михаїл кілька років тому”,- пригадує він.
Священник також має сумніви стосовно обізнаності вірян у цьому питанні. Він не впевнений, чи всіх громадах розуміють, що перенесуть не лише святкування Різдва, але й усі інші дати великих і малих свят, храмових празників і днів ангелів.
“Є чимало ризиків у переході на новоюліанський календар. Якби люди їх усіх знали, тоді, гадаю, задумалися б і ймовірно були б не готові. Наголошу, ризиків багато, плюсів менше. Але якщо побудувати системний підхід переходу, то плюси можуть переважати”, – зазначив отець Віталій.
Переваги переходу на новий календар
За словами протоєрея, одна з переваг полягає в тому, що віряни Православної церкви України перейдуть на точніше літочислення з астрономічної точки зору. Григоріанський календар у XVI столітті ввели саме через неточності юліанського, запровадженого ще до нашої ери. У XX столітті з’явився новоюліанський календар. Він ще кілька століть збігатиметься з григоріанським і саме за ним живе значна кількість православних церков світу.
“Важливим і актуальним плюсом переходу на новоюліанський календар є те, що перехід стане ударом по “русскому міру”. За неточний і застарілий юліанський календар дуже сильно тримається російська церква, а також ті церкви, які тяжіють до неї або перебувають під її впливом. Так, за старим юліанським календарем живуть грузинська, єрусалимська, сербська, македонська, російська церкви. І ми з ними”, – сказав церковний служитель.
Які загрози несе перехід на новий стиль?
Разом із тим, отець чітко застеріг і від негативних моментів, які можуть статись внаслідок переходу на новоюліанський календар.
“Найбільший мінус – це загроза чергового розколу. І це не просто побоювання, а дуже серйозна небезпека. Зараз у багатьох церквах, де відбувся перехід, сталися розколи на так званих “старостильників” і “новостильників”. Подекуди ці розколи є глибокими та великими. Старостильні православні християни, які не захотіли переходити, налічують велику кількість громад. В Україні й так православ’я поділене. А тут може статись так, що сама Православна церква України може розділитись через це питання”, – пояснив отець Віталій.
Окрім того, він побоюється, що одномоментне впровадження новоюліанського календаря може уповільнити перехід громад із московського патріархату до Православної церкви України.
“Перехід і так є для них є непростим рішенням і значним кроком у їхній свідомості. А тут ще й довелося б змінювати стиль. Це може стати непідйомним кроком вперед”, – веде далі духівник.
Також до мінусів Віталій Собко відніс і те, що старий юліанський календар, попри свої неточності, став складовою національної ідентичності. Саме до юліанського календаря прив’язані дати традиційного укладу життя – різноманітні народні прикмети, прогнози погоди тощо.
“Варто було б оголосити про перехідний період, коли у ПЦУ діятимуть обидва календарі”
Віталій Собко має деякі пропозиції як зробити процес переходу на новий календар якомога безболіснішим для суспільства.
Має бути гарантована свобода вибору, мирне співіснування і взаємна повага послідовників обох стилів.
“Насамперед, мала б бути одностайність серед нашого єпископату щодо того, аби змінити питання: “Чи варто переходити?” на питання: “Переходити треба, але як і коли?”. Повинна бути одностайність з цього приводу. Тоді вже можна оголосити про подання стратегій чи дорожніх карт такого переходу”, – роз’яснив отець. “Гадаю, Священному синодові варто було б оголосити про перехідний період, коли у ПЦУ діятимуть обидва календарі. Особливо, має бути гарантована свобода вибору, мирне співіснування і взаємна повага послідовників обох стилів. Такі приклади, коли в одній помісній церкві парафії живуть за двома календарями й мирно співіснують, у світі є”, резюмував протоєрей.
Згідно з соціологічним дослідженням, яке проводила група “Рейтинг” минулого року, станом на 20-22 грудня зафіксовано, що 26% українців підтримують перенесення Різдва на 25 грудня. Поряд з цим лише 4% святкують Різдво 25 грудня, 71% роблять це 7 січня, а ще 18% відзначають свято двічі – і 25 грудня, і 7 січня. За п’ять років кількість противників переходу зменшилась із 69% до 58, а кількість прихильників – зросла з 15 до 26 відсотків.
Нагадаємо, Громада на Тернопільщині закликає святкувати Різдво 25 грудня.
