В інтерв’ю для видання Oboz.ua Митрополит Переяславський і Вишневський Олександр (Драбинко) з Православної Церкви України (ПЦУ) розповів про настрої серед священнослужителів УПЦ (в єдності з МП) та перешкоди на шляху до їхнього можливого приєднання до ПЦУ.
За словами Митрополита Олександра, він постійно спілкується зі своїми колишніми колегами із УПЦ (МП), і багато з них висловлюють бажання змін. “Вони кажуть, що потрібні зміни, але немає консолідуючого фактора”, – зазначив владика.
Однією з головних причин, що стримують священників від переходу до ПЦУ, є страх. “30 років пропаганди, канонічні-неканонічні, вони дали про себе знати, і дуже багато бояться віруючих, що вони можуть потрапити до релігійної організації, в якій таїнства є недійсними, як про це багато років тлумачилося”, – пояснив Митрополит Олександр.
Він підкреслив, що подолання цих страхів вимагає просвітницької роботи серед віруючих та демонстрування відкритості з боку ПЦУ. “Тобто тут потрібна просвітницька робота, ну і звісно, щоб зі сторони Православної церкви України також були відкриті дійсно двері, а не тільки про відкриті двері до церкви говорили”, – сказав владика.
Митрополит Олександр також з жалем констатував, що навіть на сьомому році існування ПЦУ, деякі її представники, зокрема ті, що раніше належали до Автокефальної церкви та Київського Патріархату, не готові пробачити колишні гоніння та прийняти священників з МП як братів. “Оскільки дуже багато із тих ієрархів і священників, котрі були свого часу в Автокефальній церкві, в Київському патріархаті, вони не спроможні пробачити і ті гоніння, які були на них свого часу, і не можуть сприйняти, як своїх братів, ті, хто йде з Московського патріархату”, – зауважив він.
Він розповів, що ще на першу річницю Об’єднавчого Собору пропонував звернутися до єрархів та віруючих МП із закликом до об’єднання, але натрапив на спротив. “На що один із ієрархів Автокефальної церкви сказав: “Ми терпіли, нас гнали, не треба нам ніяких…, нам достатньо того, що є”, тобто таке не сприйняття”, – поділився Митрополит Олександр.
На завершення, владика закликав до більшої любові та терпіння у процесі об’єднання. Він висловив думку, що “побільше б любові потрібно було проявляти, а не інколи навіть незаконним шляхом захоплювати певні храмові приміщення”, наголосивши, що це “прискорило б процес такої асиміляції і об’єднання” ПЦУ і УПЦ (МП).
