Заява Голови Міжнародного альянсу за свободу віросповідання (IRFBA) при Державному департаменті США у зв’язку з сумною річницею двох років від початку російської агресії проти України, що супроводжується серйозними порушеннями та зловживаннями, вбивствами священиків і руйнуванням культових споруд
24 лютого 2024 року
Два роки тому Росія розширила агресію проти України до повномасштабного військового вторгнення. Це вторгнення не лише погіршило і без того жахливу ситуацію з правами людини, особливо щодо свободи релігії та переконань на тимчасово окупованих українських територіях, але й призвело до вбивства релігійних лідерів та прихильників різних конфесій.
З перших місяців повномасштабного вторгнення українські релігійні громади різних конфесій зазнають безперервних переслідувань і насильства. Трагічно, що численні релігійні лідери та віруючі стали жертвами агресивної тактики Росії: за останні два роки тридцять українських священнослужителів було вбито, а двадцять шість – захоплено в полон російськими силовиками.
Лише в Київській та Чернігівській областях російські війська вбили священиків Православної Церкви України, внаслідок чого загинули Максим Козачина та Ростислав Дударенко. Крім того, під час обстрілів загинули Володимир Бормашев та ієромонах Феодосій (Гончаров) з Української Православної Церкви. Серед інших жертв – Віталій Виноградов, декан Київської Слов’янської Євангельської Семінарії, та Олександр Кислюк, відомий викладач Православної Академії. Нещодавня смерть протоієрея Степана (Подольчака) 15 лютого 2024 року в російському ув’язненні, як повідомляється, за проведення богослужінь українською мовою та відмову приєднатися до Московського Патріархату, є уособленням жорстокого придушення релігійної автономії на окупованих українських територіях.
Крім того, масштабне руйнування російськими військами культових споруд, кількість яких перевищує 600, у поєднанні з повідомленнями про мародерство та мілітаризацію релігійних об’єктів, підкреслює кричущі порушення та зловживання, що здійснюються Росією в Україні. У червні минулого року я відвідав одне з таких місць на знак солідарності і був глибоко вражений. Це було в районі Бучанської різанини – молитовний будинок п’ятидесятницької церкви «Дім Божий». В рамках візиту солідарності IRFBA я ініціював проведення там християнської, єврейської та мусульманської служби в пам’ять про вбитих, які ніколи не повинні бути забуті. Ми з жалем відзначаємо тривожну тенденцію до збільшення руйнування релігійних об’єктів російськими військовими у 2023 році порівняно з попереднім роком, без жодних ознак зменшення.
Росія також придушує релігійну свободу на тимчасово окупованих територіях, дозволяючи діяти лише церквам, афілійованим з Кремлем. Українські віряни, які не належать до Московського Патріархату, стикаються з примусом з боку окупаційної влади до обов’язкової перереєстрації, прийняття російського громадянства та подання списків членів громади. Однак навіть виконання цих вимог не гарантує перереєстрації за російським законодавством. Кінцевою метою окупаційної влади в цьому питанні є примушення релігійних громад і лідерів до співпраці з російським режимом. Лідери та конфесії, які сприймаються як нелояльні, переслідуються через безпідставні звинувачення у шпигунстві, сектантстві, екстремізмі чи незаконній місіонерській діяльності.
Більше того, участь Московського патріархату, який часто називають Російською православною церквою, у спробах легітимізувати російську агресію та підірвати український суверенітет є безсумнівною. Вливання пропаганди в проповідях її лідера Кирила Гундяєва після мобілізації в Росії у вересні 2022 року яскраво ілюструє його відповідність мілітаристським цілям Кремля. Ця риторика, яка санкціонує військові жертви як засіб пошуку відпущення гріхів, не лише ставить під загрозу українську духовну та культурну спадщину, але й продовжує страждання тих, хто живе під російською окупацією.
Міжнародна спільнота має бути солідарною з Україною, долаючи багатогранні наслідки російської агресії та притягаючи Російську Федерацію до відповідальності за кричущі порушення міжнародного права, включно зі злочинами проти людяності та воєнними злочинами.
Відзначаючи цю сумну річницю, давайте підтвердимо нашу відданість захисту прав людини та основоположних свобод усіх людей, незалежно від віри чи національності, і невтомно домагатися справедливості та миру в Україні.
