П’ятниця, 12 Квітня, 2024
Бiльше

    Латвійські пристрасті у розпалі: рпц осудила місцевий єпископат за бажання автокефалії

    Загострюється ситуація в рпц відносно Латвійської Церкви. Як ми розповідали у нашіх попередніх публікаціях, у Латвійській Православній Церкві, яка має статус самокерованої частини московського патріархату, нещодавно було висвячено нового єпископа Іоанна (Лішанса), латиша за національністю, якого Латвійський Синод 24 липня цього року обрав на єпископа Валмієрського..

    Таке посвячення відбулось без погодження із москвою. Нагадаємо, що згідно статуту російської Церкви, В Латвії не можуть самостійно обирати і поставляти нових єрархів, для цього їм потрібний дозвіл від московського синоду. Проте, посилаючись на історичний досвід, Латвійська Церква самостійно обрала і звершила хіротонію нового єпископа.

    В москві сильно обурились такими діями своєї філії, а тому спочатку виступили із заявою, а тепер засудили на Синоді такі дії своїх латвійських співбратів. Остаточний вердикт щодо цієї хіротонії, а також її учасників, буде винесено на архієрейському соборі рпц, який невідомо коли відбудеться.

    Також синодали нагадали, що до поки латвійське прохання про автокефалію не розгляне Помісний Собор, ніяких дій, що виходять за рамки статуту рпц, а саме його XII глави – робити не можна.

    Таким чином московський синод подав своїй латвійській філії своєрідний сигнал. Імовірно, що ним хочуть залякати латвійську єрархію. Очевидно, що ані Помісний, ані архієрейський собори не визнають цю хіротонію, та і навряд дарують автокефалію.

    Варто відзначити, що заява про розгляд автокефалії на Помісному соборі – це навмисне затягування вирішення самого прохання. Адже як показала новітня історія, Помісні Собори в російській церкви, скликають лише у випадку смерті московського патріарха. Їх головна мета – це саме обрання нового патріарха. Інші питання церковного життя на них навіть не розглядаються.

    Тому найбільш вірогідним сценарієм розвитку подію буде наступний: архієрейський собор не визнає цю хіротонію, та категорично засудить дії очільника Латвійської Церкви митрополита Олександра. Не виключно, що його самого, у кращому випадку, відправлять на спокій, у гіршому – заборонять у служінні, або взагалі позбавлять сану.

    Можливий інший варіант, коли хіротонію визнають, а митрополита не покарають. Утім це можливо лише у випадку повної відмови Латвійської Церкви від автокефалії.

    Якщо латвійський єпископат на це погодиться, то він автоматично зіткнеться з численними проблемами у самій Латвії. Адже нагадаємо, що латвійська влада на чолі із президентом ще минулого року внесла зміни до державного законодавства, якими визнала Православну Церкву Латвії – автокефальною. Такі дії, як ми вже писали у попередніх публікаціях, не сподобались москві.

    Самій же Латвійській Церкві поки доводиться маневрувати між державно-латвійською і церковно-московською владою. Утім цим маневрам колись та й прийде кінець. Чи зможе Латвійська Церква розірвати з рпц остаточно і безповоротно? Покаже час.

    Утім у неї є такий шанс. Цьому сприяє багато факторів, як і підтримка влади так і її внутрішнє становище. До слова воно набагато краще від становища тієї ж самої російської філії в Україні. Адже на відміну від так званої УПЦ (що в єдності із МП) Латвійська Церква має всього лише трьох єпископів, включно із нещодавно висвяченим.

    Тому розраховувати на якійсь внутрішній розкол в Латвії не має причин. Та й сам факт обрання і посвячення нового єпископа свідчить про наявність згоди, єдності латвійських єрархів щодо статусу і майбутнього їх Церкви. Яким воно буде? Теж побачимо згодом.

    Чи зможе москва якось нашкодити Латвійській Церкві, якщо та повністю піде у вільне і незалежне плавання? Навряд, адже нічого окрім анафем і заборон рпц зробити не зможе. Встановити в Латвії нову єрархію, замість старої, їй не вдасться. Адже у такому випадку ці єпископи опиняться поза законом. Та й на фоні нинішньої ситуації жоден ставленик із москви банально не зможе навіть приїхати до Латвії. Посвятити нових єпископів в самій Латвії, їм теж не вдасться, адже як ми говорили вище в Латвії їх всього троє.

    Тому у Латвійської Церкви є всі можливості для самостійного буття. Варто ж лише не упустити ці можливості. Для цього необхідно звернутись до Константинополя, і саме звідти очікувати на дарування автокефалії. Та чи вистачить сміливості у латвійського єпископату для цього кроку? Відповідь на це питання також покаже час. Допоки ж будемо спостерігати за розвитком події і описувати їх у нашій авторській аналітиці!

    Найсвіжіше

    Популярне