Найбільшою чеснотою у християнстві є тверезе мислення, тобто здатність людини аналізувати та розрізняти добро і зло. Натомість у російській православній церкві найбільшою чеснотою вважають смирення, потрібне, аби людина сліпо виконувала накази.
Про це релігієзнавець, кандидат філософських наук Ігор Сацик розповів під час програми «Духовна абетка» 12 каналу, передають Волинські новини.
КОМУ ПОТРІБНЕ ОБ’ЄДНАННЯ ЦЕРКОВ В УКРАЇНІ?
Єдність із єдиновірцями, братами по вірі є ознакою того, що ти є учень Христовий. Якщо ти маєш перед собою християн і не визнаєш їх християнами, тоді виникає проблема. Для християнина розділення церкви – це проблема, а для людини, яка імітує християнство, це не є проблемою.
Часто ті люди, які керують російською православною церквою на теренах України, намагаються зробити все можливе, щоб їхні послідовники взагалі не спілкувалися з тими, хто підтримує Православну церкву України, ідею існування української незалежності в українській мові, українській культурі, українському народові…
Навіть коли в церквах московського патріархату в Україні моляться про цю війну, вони називають її не зовнішньою агресією, а «міжусобною бранью», тобто для них це громадянська війна. Вони не визнають Україну окремою країною. Для них Україна – це частина великої росії.
УПЦ МП – ЦЕ РОСІЙСЬКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА
У Києві незалежні експерти оцінювали, чи є так звана упц мп російською православною церквою. Авторитетні спеціалісти з релігієзнавства визнали, що вона є російською православною церквою. Тобто якщо істота ходить як качка, літає як качка, плаває як качка, крякає як качка, то напевно вона є качкою. Якщо взяти будь-який служебник, за яким здійснюється літургія в так званій упц мп, виданий чи то в росії, чи то в Україні, то скрізь згадується патріарх кіріл, а потім – місцеві архієреї. Вони служать за цими служебниками і є частиною російської православної церкви.
Вони імітують незалежність, але ніхто ніколи не визнавав їх незалежними і вони самі не визнавали себе незалежними.
Існує поняття автокефальних церков. У нас є диптихи автокефальних церков, визнані Вселенським патріархом, які визнають інші помісні православні церкви. Є окремий диптих, який визнає тільки московський патріархат. І навіть у тому диптиху немає помісної церкви України. Ні ПЦУ, ні упц мп вони не визнають помісною церквою. росія не визнає жодної української православної церкви.
Коли на амвон виходить предстоятель кожної церкви під час звершення літургії, він оголошує перелік єпископів. Він згадує Вселенського патріарха, Олександрійського, Єрусалимського, тобто всіх ієрархів усіх помісних церков за старшинством. Ніде в світі ніхто не згадує Онуфрія. Ніде у світі ніхто не знає такої церкви, як упц. Константинопольський патріарх, Олександрійський патріарх, Кіпрський предстоятель, предстоятель Елладської церкви згадують помісну церкву України та Епіфанія. Тобто вони визнають церкву України, предстоятелем якої є митрополит Епіфаній. Ніхто ніде у світі ніколи не поминав Онуфрія як предстоятеля якоїсь помісної церкви.
Вселенський патріарх сказав, що всі інші єпископи, які не визнають владику Епіфанія на території України, є не канонічно присутніми і це єпископи російської православної церкви за кордонами росії.
росія переконана, що Україна не має права на існування як незалежна держава, відповідно, не має права на існування своєї церкви, тому не визнає жодної української церкви: ні ПЦУ, ні упц мп. Для них Онуфрій – не очільник незалежної церкви, а їхній єпископ.
Вони вважають усі території колишньої російської імперії, колишнього срср своїми, такими, які мають повернутися назад. Тому вони виступають різко проти автокефалій білорусі, Латвії, Литви, Молдови, Казахстану, України.
НАЙБІЛЬША ЧЕСНОТА В РПЦ – ЛЖЕСМИРЕННЯ
Головне завдання церкви – підготувати людину, щоб вона жила в цьому світі й виживала… Трагедія сучасної російської православної церкви – купа псевдосвятих і купа довірливих людей. Насправді це завдання (підготувати людину до самостійного життя, аби вона відрізняла добро від зла) не виконується.
Одна з найголовніших цінностей християнства, як-от тверезомислення (критичний розум, здатність аналізувати та приймати правильні рішення), в російській православної церкви відкинуто. Там найбільшою чеснотою вважають смирення. Тобто головне – аби ти виконував накази…
Найбільший дар Бога людям – це свобода. Бог кожну людину зробив вільною. І кожна людина несе відповідальність за цю свободу. Ми вільні люди і самостійно обираємо або добро, або зло. Завдання духівника – навчити людину розрізняти добро і зло. Трагедія російської православної церкви полягає в тому, що вони своїх вірних не вчать розрізняти добро і зло та не вчать приймати відповідальних учинків. Вони їх вчать лжесмиренню та підлабузництву, тобто лицемірно та підлабузно виконувати накази керівництва. Їм насаджується ідея, що християнство вимагає сліпої віри. Це неправда. Християнство – це релігія, яка вимагає критичного розуму.
ГРІХ РОЗКОЛУ НЕ ЗМИВАЄТЬСЯ НАВІТЬ КРОВ’Ю МУЧЕНИЦТВА
Окрім того, що в нас було знищено мову і культуру, в нас було знищено християнство. Замість нормального християнства нам насадили мутант напівправослав’я НКВД-КГБ-ФСБешного варіанту…
300 років тому росія прийшла сюди як загарбник і насадила тут свою церковну ієрархію…
російська церква відкололося від Вселенського православ’я. Нею керували не патріархи – фактично нею керував цар. Коли ми визволилися з-під цього гніту, то захотіли повернутися до своєї матері-церкви, якою для нас, звичайно, не може бути московська церква, тому що вона заснована київськими подвижниками. Християнство в росію прийшло з України. Матір’ю для української церкви є Константинопольський патріархат, і ми відновлюємо єдність із церквою Христовою. А росія заявляє, що не визнає цю церкву. Зараз вони не визнають Константинопольського патріарха.
Оцей гріх розколу не змивається навіть кров’ю мучеництва. В росії було багато мучеників. Але вони досі не визнають єдність православ’я.
Єдність усього православ’я з погляду еклезіології (вчення про церкву) вбачається в тому, що, як говорять, всі християни є спільно тілом Христовим і кожен відіграє якусь важливу функцію. Єдність християн характерна через молитву єпископів за інших єпископів, предстоятелів – за інших предстоятелів. Тобто ми зараз перебуваємо в єдності зі Вселенським патріархом, з усіма.
Коли хто від кого відколювався? 161 рік російська церква не визнавалася Константинопольським патріархатом. Вона перебувала в розколі 161 рік.
ЯКА ЦЕРКВА ЗАРАЗ НАЙБІЛЬШЕ ОБСЛУГОВУЄ ПОЛІТИЧНІ ІНТЕРЕСИ?
Церква існує у світі, тому вона не може бути поза політикою. Церква може бути поза політичними виборами, поза політичними партіями, але вийти поза політику – це вийти зі світу, де живуть люди, бо політика – це фактично відносини між людьми.
Питання в тому, чи церква обслуговує політичні інтереси. Хто серед християнських церков зараз найбільше обслуговує політичні інтереси? Це російська православна церква. Патріарх кіріл – це фактично співробітник відомств, міністерств. Він сидить на нарадах міністерства оборони російської федерації у першому ряді. Він на усіх збіговиськах із путіним сидить у першому ряді.
Коли ці люди заявляють, що українська церква в політиці, то вона живе в цьому суспільстві, вона змушена давати відповіді людям, які вийшли на Майдан, вона повинна сказати, чи це добре, чи це погано. Вона аналізує ситуацію і говорить: так, Янукович – узурпатор, тому ми не будемо за нього молитися, бо він вбиває людей і незаконно утримує владу. Вона дала богословське визначення його політичної поведінки. Це нормально.
Церква повинна сказати людям, що прийшов ворог убивати вас, станьте на захист жінок, дітей, ідіть захищати Україну. І церква молиться за Україну. Під час кожної літургії є прохання, щоб Бог захистив нас від нашестя чужинців…
Я не помітив, щоби ПЦУ обслуговувала інтереси політичних партій, щоби ходила хресними ходами за підтримку, наприклад, путіна, як це роблять у росії.
ЧИ МОЖЛИВЕ ОБ’ЄДНАННЯ ЦЕРКОВ В УКРАЇНІ?
Поки в росії панує путінський режим, вони не дозволять тут здійснитися встановленню української держави та української церкви. Тому поки він не здохне, тут жодне об’єднання церков зверху неможливе, тільки знизу. Ці люди можуть спокійно виходити з упц мп, яка насправді є російською православною церквою в Україні, і переходити в помісну Православну церкву України. Багато хто це зробив…
Величезна кількість священників, про яких ми думали, що вони священники, виявляються коригувальниками вогню, стукачами, співробітниками НКВД, КГБ, ФСБ, цієї сатанинської системи. Тобто вони служать не Богу, а росії. Для них Бог, християнство, життя людей не є цінностями. Вони постійно закликали: повинна початися війна. У нас у храмі Всіх Святих землі Волинської, що в Луцьку, проповідували, що потрібна війна, яка очистить Україну вогнем від нечисті. Я знаю, що таке проповідували в нас у соборі представники московського патріархату. Вони знали, що буде війна, і готували своїх парафіян до цього. З ким ми маємо воювати? Хто має очистити вогнем від нечисті? Напевно росія. А від якої нечисті? Напевно від України.
Але все одно в російській православній церкву є люди, які є справжніми християнами. Серед парафіян упц мп є благочестиві люди. Вони віруючі, глибоко духовні, наївні, багато в чому обмануті. Я не думаю, що Бог їх буде строго судити. Але судьба тих, хто їх свідомо обдурює, хто свідомо бреше, – з дияволом.
