Відремонтувати приміщення та створити волонтерський центр при храмові планують у селі Остап’є Решетилівської громади. Про це Суспільному розповів благочинний Шишацького округу отець Павло, який опікується храмом після переходу до Православної церкви України з Московського патріархату. Нині молитви у церкві здійснюють українською мовою.
У Хрестовоздвиженському храмі у селі Остап’є Решетилівської громади влаштували молебень за мир, українських військових, волонтерів та переселенців. Цю молитву українською мовою у приміщенні церкви звершують вперше, передає “Суспільне”.
“Мені поки що складно молитися українською мовою, бо я ходила до церкви, яка була Московського патріархату, але я перевчатимуся”, — каже парафіянка Хрестовоздвиженського храму ПЦУ Раїса Криндач.
Нині церква належить до Православної церкви України. Рішення про перехід із Московського патріархату громада ухвалила 26 серпня. Таке бажання виникло давно, говорить Оксана Кукленко.
“Особливо загострилося, коли почалася війна повномасштабна. Тому що прагнення молитися і бути духовно єдиними саме українським духом, а саме це забезпечує помісна церква України. Шкода, що таким поштовхом і каталізатором стала смерть Андрія “Ворскли” – Андрія Бухала. До речі, у нас загинув іще один захисник – Олександр Бибик”, — говорить парафіянка Хрестовоздвиженського храму ПЦУ Оксана Кукленко.
“Люди до мене звернулися, попросили, як допомогти їм перейти до помісної церкви України. Відбуваються збори. Заповнюється протокол, обирається голова зборів, обирається лічильна комісія. Усе, як нам говорить законодавство. Це все відбулося і у селі Остап’є”, — розповідає благочинний Шишацького округу Павло.
Перейти до Православної церкви України колишній настоятель храму не захотів. Спілкуватися із Суспільним щодо цього відмовився. Нині церквою опікується отець Павло.
“Спочатку священник не захотів нам передавати ключі від церкви, хоча він уже знав, що громада перейшла до помісної церкви. Він сказав, що “Я не віддам ключі». Тоді люди у нього запитали: “Батюшко, покажіть нам документ, що ця споруда належить саме вам”. Ні, вона належить громаді”, — додає благочинний Шишацького округу Павло.
Храм у цьому приміщенні діє щонайменше 25 років. Облаштовували його місцеві жителі.
“Особисто мої речі – рушники на Іверській іконі, рушник на іконі Семистрільна. Зробила кіот. Сам лик мені передали Семистрільної. Робила реставрацію ікони Луки Кримского, ікона поминальна Ісуса”, — каже парафіянка Хрестовоздвиженського храму ПЦУ Раїса Криндач.
Молитовники, які використовували у Московському патріархаті, передадуть до церковного музею.
“На Полтавщині є такий актуальний в Московському патріархаті молитовник “Православний молитвослов”, який випущений з благословіння митрополита Полтавського і Миргородського. І на 215-й сторінці є молитви за Вітчизну. І перша йде молитва за Росію. У Православній церкві України є молитовники, у яких згадується усе про Україну. Тобто молитва за Україну, за Богом бережену Україну”, — розповідає благочинний Шишацького округу Павло.
“Не усі мають можливість зрозуміти церковнослов’янською мовою, наприклад, слова. Буває читаєш уже багатенько, але усе одно шукаєш у словничку, щоб слово зрозуміти. А от коли читаєш українською мовою і Псалтир, і усі молитви, от усе воно зрозуміло”, — говорить парафіянка Хрестовоздвиженського храму ПЦУ Лідія Топчій.
Від початку повномасштабної війни до Православної церкви України на Полтавщині перейшли п’ять храмів.
“Найбільший фактор, який впливає на людей, який стримує перехід, це позиція священників, які належать до цієї церкви – Української православної церкви Московського патріархату. Хоча значна частина священників теж хотіла б перейти, але їх своєю чергою стримує керівництво єпархії. Їм сказали: “Ви ж думайте, бо влада може змінитися, а ви тут так активно займаєте проукраїнську позицію”. Очевидно, натяк на те, що росіяни можуть прийти. Тому вони, можливо, постраждають”, — повідомляє архієпископ Полтавський і Кременчуцький ПЦУ Федір.
У храмі близько 60 парафіян. Постійно ж його відвідують до 20 людей. У майбутньому будівлю планують відремонтувати та створити волонтерський центр при храмові, каже отець Павло.
“Якщо хтось картоплю принесе, у кого є можливість фінансово допомогти може на матеріал, щоб зробити укривні сітки і так далі. Це все треба зробити, щоб церква стала не просто храмом, який відвідують у неділю, а щоб це стало осередком, де з’єднуються люди”, — говорить благочинний Шишацького округу Павло.
