Неділя, 3 Липня, 2022
Бiльше

    Зброя путіна: росія приречена здавати позиції на світовому ринку обзроєнь

    Щоб перемогти росію, треба не тільки знищити її військову техніку, а й позбавити можливості виробляти нову. Для цього західні країни ввели проти країни-окупанта ембарго на постачання зброї і технологій подвійного призначення. Проте за майже чотири місяці війни ніхто не згадав про необхідність запровадження санкцій проти російського експорту зброї, пише “Економічна правда”.

    Ударити по російському експорту озброєнь важко, адже агресор торгує переважно з «нейтральними» країнами. Кожну треба окремо переконувати відмовитися від техніки нащадка Радянського Союзу, і далеко не всі готові піти на компроміс.

    Зараз у західних країн з’явився шанс витіснити Росію зі світового ринку озброєнь. Це може відбутися завдяки санкціям, міжнародному впливу та поразкам агресора на полі бою. Чи здатні Україна, США та ЄС позбавити світ від токсичної російської зброї?

    Чому Росія продає військову техніку

    Сучасна зброя дорога та складна. Розробити гармату, яка влучно стріляє і сама не вибухає – лише половина справи. Над проєктом ще повинні попрацювати інженери, аби здешевити виробництво і поставити техніку на конвеєр.

    В іншому випадку гармата залишиться парадним прототипом у кількох екземплярах. Так сталося із сучасним російським танком Т-14 «Армата». Він виявився настільки дорогим і складним у виробництві, що за 13 років їх виготовили лише 30.

    Єдиний спосіб здешевити виробництво – завантажити оборонні заводи великою кількістю замовлень. Тоді підприємства купуватимуть великі партії запчастин, найматимуть кращих спеціалістів і зможуть довгостроково планувати.

    росія – мілітаризована країна з річним військовим бюджетом 66 млрд дол. Утім, цих коштів не вистачає, щоб заповнити навіть половину наявних в рф потужностей. Тож для розвитку воєнно-промислового комплексу (ВПК) росіяни виготовляють техніку на замовлення інших держав. Така співпраця дає їм низку переваг.

    По-перше, на заводах рф з’являється ефект масштабу виробництва. Завдяки більшим обсягам випуску витрати на одиницю продукції менші, тож росіяни можуть дешевше придбати техніку для власних потреб.

    По-друге, у країну від такої співпраці прибуває більше валюти. Щороку на експорті зброї росіяни заробляють близько 15 млрд дол. Уся ця валюта йде на поповнення резервів Центрального банку рф та на інвестиції у ВПК.

    По-третє, експорт зброї – це потужний фактор політичного впливу. Умовна Індія не захоче сваритися з росією, якщо її безпека залежить від постачань російських запчастин. У випадку конфлікту рф може відмовитися від виконання угод.

    Зброя в приватних руках: як держава поступається бізнесу на ринку озброєнь

    Продаж військової техніки надає значні бонуси країнам-експортерам. На світовому ринку озброєнь точиться жорстка конкуренція.

    росія є другим найбільшим гравцем на ринку озброєнь. За даними Стокгольмського міжнародного інституту досліджень проблем миру (SIPRI), на експорт з рф припадають 19% світового ринку. Більше тільки у США – 39%.

    З 2000 року світові витрати на озброєння зросли майже вдвічі до 2 трлн дол. Геополітична напруга змушує держави поповнювати арсенали. Аналітики SIPRI прогнозують відновлення гонки озброєнь, як це було під час холодної війни.

    У таких умовах експортерам набагато легше вести бізнес та «підсаджувати» нейтральні країни на власні танки, винищувачі та системи ППО.

    росія опинилася у виграшній ситуації, однак все зіпсували санкції. Після вторгнення в Україну проти агресора ввели технологічні обмеження, які вдарили по можливостях рф виробляти сучасну зброю і підірвали довіру клієнтів.

    Водночас росія досі має багато контрактів та постійних клієнтів майже на всі види озброєння. Тобто росіяни певний час ще матимуть достатній ресурс для розвитку ВПК навіть в умовах санкційного тиску.

    Демілітаризація агресора має бути максимально ефективною та всебічною, тому необхідно позбавити його частки на ринку озброєнь та нівелювати переваги від експорту військової техніки.

    Хто купує російську зброю

    За даними SIPRI, до п’ятірки найбільших покупців російської зброї входять Індія, Китай, Єгипет, Алжир та В’єтнам.

    Найбільш цінними для росії є платоспроможні клієнти, здатні купувати сучасну військову техніку. Саме продаж флагманської зброї дозволяє російському ВПК розвиватися та отримувати великі доходи.

    Наприклад, російські винищувачі четвертого покоління Су-30М активно купують Індія, Китай та Алжир. Індія має на озброєнні 240 таких літаків, Китай – 73, Алжир – 44.

    рф також експортує серійні винищувачі Су-35. Ними користуються армії Єгипту та Китаю.

    Стратегічне значення для країни-агресора має і продаж сучасних систем протиповітряної оборони С-400 та «Панцир-С1». Контракти на постачання С-400 підписали Алжир, Китай, Туреччина та Індія. «Панцирі» мають на озброєнні щонайменше девʼять країн, найбільше – ОАЕ: 50 машин.

    Російське виробництво танків стимулює експорт та продаж ліцензій на виробництво моделі Т-90. Найбільше їх придбала Індія – 1 100 одиниць. За нею йдуть Алжир – 600, Азербайджан – 98, В’єтнам – 64.

    На всі зазначені види сучасної російської зброї претендує низка потенційних країн-імпортерів, які готові поглиблювати співпрацю з агресором заради розбудови своїх армій. Мова йде про Саудівську Аравію, Кувейт, Ірак, Марокко, Бразилію.

    Росія втрачає ринок

    Протягом останніх десяти років росіяни повільно втрачають свою частку на ринку озброєнь. Якщо у 2012-2016 роках країна мала 23% світового ринку, то у 2017-2021 роках – 19%. Річ у тім, що у 2014 році російському ВПК життя ускладнили санкції.

    До війни лише з України на російські заводи надходили 3 тис запчастин для виробництва близько 200 систем озброєнь. Наприклад, через зрив постачання двигунів з України рф ледь не зірвала контракт на постачання фрегатів для В’єтнаму.

    Тоді росію врятувало те, що обмеження не були суворими і їх обходили. Зараз ситуація змінилася. Нові санкції майже унеможливили експорт в рф технологій подвійного призначення, що не дозволить їй виробляти деякі види зброї.

    Індія вже відмовилася від замовлення десяти гелікоптерів Ка-31, зокрема, через невпевненість у можливостях виробництва таких машин у росії.

    За даними Генштабу України, за 112 днів війни рф втратила майже 1 500 танків, понад 200 літаків та 179 гелікоптерів. Аби компенсувати ці втрати, росіянам доведеться першочергово виконувати власні оборонні замовлення. Це може вдарити по експортній спроможності російського ВПК.

    Швидка окупація України мала б стати великою вітриною для російської зброї, однак невдачі армії рф зробили цю війну великою антирекламою їхнього оборонного комплексу. Раніше клієнтів агресора вражала робота російських винищувачів у Сирії, що підігріло інтерес до їх авіації.

    Однак в умовах повномасштабної війни виявилося, що мотивовані українські військові здатні збивати навіть флагманські Су-35 радянськими системами ППО та винищувачами. Українці також зробили антирекламу російським системам протиповітряної оборони. Приліт українських гелікоптерів у Білгород та доставка вантажів на оточену «Азовсталь» поставили питання про ефективність російської ППО.

    За словами старшого наукового співробітника сінгапурського інституту ISEAS Яна Сторі, В’єтнам, Індонезія та Лаос можуть зайнятися пошуком альтернативи російській техніці, яка погано себе проявила на війні з Україною.

    Проблеми росії на ринку озброєнь стимулюватимуть імпортозаміщення в її головних клієнтів, що призведе до безповоротної втрати ринків. Експерти з ISEAS вважають, що Індія може стати постачальником запчастин для обслуговування російської техніки в азійському регіоні.

    Влада цієї країни взяла курс на розвиток власного виробництва гелікоптерів, танкових двигунів, ракет та радіолокаційних систем. Перебої в постачаннях з росії лише прискорять цей процес.

    Позиції російського ВПК у світі зараз як ніколи хиткі, і західні країни могли б прискорити падіння агресора в прірву.

    Падаючого підштовхни

    Позбавити рф доходів від продажу зброї можливо. Для цього треба вплинути на країни, які укладають з агресором великі контракти. Це можна зробити «по-доброму», запропонувавши більш вигідні умови, або «по-поганому» – через введення санкцій.

    Союзників окупантів переконувати немає сенсу, адже вони політично залежні від Москви. На нейтральні країни, на які припадають понад 70% російського експорту зброї, вплинути цілком можливо.

    Проти країн, які купують в рф великі партії зброї, можна вводити спеціальні санкції. Американці мають для цього надійний інструмент – CAATSA (закон «Про протидію ворогам США методом введення санкцій»). Як він працює?

    У Туреччині давно йшли розмови про придбання російських систем ППО С-400. Сполучені Штати довго намагалися відмовити партнера за НАТО від цієї угоди і пропонували їм власний аналог – систему Patriot.

    Коли Туреччина у 2017 році таки уклала контракт з росіянами на 2,5 млрд дол, американці це сприйняли як недружній крок і запровадили санкції. Тепер турки не можуть купувати надсучасні винищувачі F-35 і виробляти для них компоненти.

    Обмеження торкнулися й Управління оборонної промисловості країни. Проти нього США запровадили фінансові санкції.

    Ця стратегія може спрацювати в країнах, які цінують співпрацю із США та ЄС більше, ніж з росією. Західні країни мають змусити обрати між собою або рф, створивши умови для того, аби вибір був зроблений на їхню користь.

    Наприклад, Єгипет купує велику кількість американської техніки: винищувачі F-16, гелікоптери AH-64 Apache, танки M1A1 Abrams. У 2018 році єгипетське міноборони уклало контракт на купівлю російських літаків Су-35, за що Сполучені Штати пригрозили їм санкціями. Погрози спрацювали. Каїр не захотів припиняти співпрацю із США на користь рф, яка може не виконати умови контракту. Постачання винищувачів з рф поставлене на паузу. На озброєння єгипетської армії стала лише частина замовлених літаків.

    Аналогічна ситуація виникла в Індонезії. Спочатку ця країна хотіла купити російські Су-35, але під загрозою санкцій відмовилася від контракту на користь західних аналогів.

    Проблема в тому, що санкції CAATSA застосовуються вибірково і лише до великих угод.

    росія мала б набагато менше шансів закріпитися на світовому ринку, якби США та ЄС поширили такі правила на більшу кількість озброєнь та активніше пропонували альтернативу для нейтральних країн.

    Наприклад, Індія з незрозумілих причин уникнула американських санкцій, хоча купує російської зброї на мільярди доларів щорічно. Тимчасом США продовжують продавати їй літаки, гелікоптери та ракети.

    За даними Bloomberg, США готують пакет допомоги Індії на 500 млн дол, щоб країна позбулася залежності від російської зброї. Чи будуть запроваджені санкції CAATSA проти Індії у випадку продовження постачань з росії – невідомо.

    Не поспішають погрожувати санкціями й Алжиру та В’єтнаму, які активно купують російську зброю.

    Сірою плямою залишається Саудівська Аравія, яка є найбільшим імпортером зброї у світі. Хоча країна є головним споживачем зброї із США, її влада заявляє про намір продовжити співробітництво з росією у військовій галузі.

    Глава «Ростеху» Сергій Чемезов заявив, що із Саудівською Аравією ідуть перемовини про купівлю систем С-400 та винищувачів Су-35. Чи зможуть США ввести санкції проти країни, з якою мають стратегічне партнерство, невідомо.

    До повномасштабного вторгнення в Україну гальмування цих санкцій можна було пояснити складним дипломатичним та переговорним процесом. Зараз же всі країни мають зробити остаточний вибір.

    Сліпо вводити санкції проти всіх імпортерів російської зброї – погана ідея, адже так США та ЄС ризикують посваритися з усім світом і нічого не досягти. Їм треба запропонувати якісну альтернативу і підштовхнути нейтральні країни до правильного вибору. Захід уміє це робити.

    Україна ж має вимагати застосування всіх цих інструментів для припинення купівлі російської техніки, залучення до процесу виробників з ЄС та поширення обмежень на всю російську зброю, а не лише на великі контракти. Західний світ має всі козирі, щоб демілітаризувати агресора та позбавити світ токсичного впливу російської зброї.

    Найсвіжіше

    Популярне