П’ятниця, 14 Січня, 2022
Бiльше

    Помолімось за РПЦ, щоб Бог звільнив їх від імперіалістичної ідеології, – єпископ Грузинської Церкви

    Єрарх Грузинської Православної Церкви, архієпископ Дманіський і Агарак-Таширський, Великобританії та Ірландії Зенон написав листа патріарху Александрійському і всієї Африки Блаженнішому Феодору і до єрархії Священного Синоду Александрійського патріархату.

    У листі він описує, як у жовтні 2021 року РПЦ всупереч канонічним правилам вторглася в території Грузинської Церкви і тому розуміє братів із Александрійського патріархату, де РПЦ зробила те ж саме.

    В грудні 2018 року архієпископ Зенон висловився про підтримку Православної Церкви України: «Чому Автокефалія Української церкви стає трагедією для сумлінних священнослужителів?». «Народ хоче, щоб його Першоієрарх очолював незалежну Церкву. Яке словоблуддя про незаконність цього є більшим за божественну справедливість цього?».

    Публікуємо переклад його листа без змін.

    «Ваше Блаженніший папа і патріарх Александрійський і всієї Африки,
    улюблені брати митрополити у Христі

    Пише Тобі, твій брат у Христі, архієпископ Дманіський (Грузія) і Агарак-Таширський (Сучасна Вірменія), Великобританії та Ірландії Грузинської Православної Церкви.

    Мене дуже засмутила подія, коли 29 грудня 2021 року Російська Православна Церква ухвалила кричуще рішення заснувати власну “екзархію” на території славного Святого і Апостольського Александрійського патріархату та всієї Африки.

    Особисто я розумію Вашу стурбованість, оскільки подібне рішення було прийнято 15 жовтня 2021 року Москвою про створення Єревансько-Вірменської єпархії. Керувати цією новоствореною єпархією вони призначили архієпископа Леоніда (Горбачова), того самого архієпископа, якого мають намір відправити на благословенний Африканський континент.

    Як я вже згадував, моя єпархія охоплює Агарак-Ташир (Ахтала), це 1600-річна єпархія в районі Північної Вірменії. Історично, коли Московського патріархату ще не існувало, сучасною північною частиною Вірменії керували єпископи Католікосату (Церкви, – ред.) Грузії.

    У той час халкідонці, які жили на території Вірменії, перебували під юрисдикцією цих грузинських єпископів. Після відновлення автокефалії Грузинської Церкви в 1917 р. рішенням від 31 грудня 1943 р. Московський патріархат визнав вірменських халкідонців членами Грузинської Церкви.

    Незалежно від цього історичного факту, як я вже казав, Російська Церква все ж вирішила призначити свого екзарха на всю Вірменію.

    Високоповажні брати, зрозуміло, що ми є учасниками однієї історії, і якщо хтось розуміє Ваше справедливе горе, то це я, який зазнав вторгнення Російської Церкви на історичну територію Церкви Грузії, яка з милості Святого Духа, довірена мені.

    Як один з єпископів, я ношу з собою скорботу і в своїх думках шукаю рішення, бо немає кінця російській антиеклезіологічній (антицерковній, – ред.) поведінці проти політичних кордонів Грузії та взагалі на Південному Кавказі, де історично існувала юрисдикції Католікосату Грузії, а також проти інших Помісних Церков.

    Я хотів би висловити свою солідарність і молитви за виклики, з якими ви стикаєтеся зараз, у відповідь я також хотів би попросити вашої підтримки та молитов.

    Помолімось за російських братів-єпископів, щоб Святий Дух утвердив у них добре зерно миру і звільнив Церкву від наслідків імперіалістичної ідеології».

    Фото: Фейсбук

    Найсвіжіше

    Популярне