13 листопада, у Міжнародний день сліпих, світова спільнота привертає увагу до проблем незрячих людей. З нагоди вказаної дати, Православна церква України нагадала, що фізичні вади здоров’я, зокрема і зору, зовсім не є перешкодою до повноцінного, цікавого, духовно змістовного життя, і що незрячим людям, як і всім, потрібна увага і повага.
Про це з власного досвіду знає протоєрей Роман Мануляк, який звершує служіння у Львівсько-Сокальській єпархії ПЦУ та вже понад 10 років є духовним наставником для людей з вадами зору, пише “Релігійна правда”.
“Часто ми думаємо, що люди з особливими потребами потребують від нас лише якихось коштів чи матеріальної допомоги. Але насправді їм потрібна, найперше, духовна підтримка. Люди, які з різних причин втратили або втрачають зір, є дуже особливими, сильними, вони дуже багато над собою працюють, – розповідає протоєрей Роман. – І хоча через хворобу вони не бачать видимого світу Божого, але Господь їм дав “очі духовні”, які бачать набагато більше і ясніше”.
Клірик переконує, для нього опікуватися незрячими людьми – це не просто духовне служіння і послух, це щира й бажана турбота про людей, і таку потребу в його серце поклав Бог.
“Я цих людей підтримую духовно, але і вони мене як священника теж надихають, духовно збагачують своєю вірою, стійкістю, тим, що вони не падають духом. Ми спільно переживаємо певні проблеми, долаємо їх і разом ідемо по життю”, – розповів священнослужитель.
Протоєрей Роман Мануляк прагнув бути священником з самого малечку. Виріс у побожній сім’ї, разом з батьками ходив до старовинного храму на честь святителя Миколая. Зараз він активно займається паломництвом, в тому числі організовує екскурсії і для незрячих людей.
За його словами, найбільше він запам’ятав першу духовну мандрівку до монастиря, де перебувала чудотворна ікона Божої Матері, яка допомагає людям з проблемами зору. Його вразила сила віри людей, яку демонструють віряни з вадами зору, вклоняються святиням.
“Вони “бачать” ту ікону якимись нетілесними очима, вони з такою вірою та надією прикладаються до неї, моляться… І той зв‘язок між іконою і тою знедоленою людиною є неймовірний”, – ділиться враженнями священник ПЦУ.
Під час екскурсій протоєрей Роман допомагає незрячим людям уявити і “побачити” те, що бачить він, детально розповідаючи, що і як виглядає, описуючи щонайменші дрібниці, передаючи враження.
“Любити – не значить про це говорити, це значить піклуватися, берегти, триматися разом. Коли незрячі люди йдуть кудись разом, вони йдуть обережно, тримаючись один за одного. Так і всі ми повинні теж одне одного духовно триматися і молитися за кожного, щоб Бог нас вірою скріпляв”, – зазначив наостанок священнослужитель ПЦУ.
