П’ятниця, 3 Грудня, 2021
Бiльше

    На Полтавщині активісти знесли совєтські пам’ятники

    Днями на Полтавщині знесли два пам’ятники комуністичним діячам, ще один – обмалювали. У Лубнах розбили погруддя більшовицькому комдиву Чапаєву – як пише місцевий сайт “Зміст”, цей монумент називався “Чапаєвській дивізії”. А в Лохвиці знесли пам’ятник комсомольцям. Водночас у Хоролі намагалися знести пам’ятник совєтському генералу Івану Третяку – монумент встояв, але на ньому написали “вбивця”.

    Згодом активіст і блогер Сергій Стерненко написав, що акцію знесення совєтських пам’ятників провели “відомі і невідомі патріоти з руху “Гонор” та випадкові перехожі”. У поліції порушили справу за статтею про хуліганство і наполягають, що процес декомунізації має проходити відповідно до процедур, пише BBC News Україна.

    Кому ж були пам’ятники

    Пам’ятник Чапаєву, який згодом перейменували на “Чапаєвській дивізії”, що дислокувалася в Лубнах. Світлина: Олександр Рудоманов

    Так звана “Чапаєвська дивізія” – 25-а стрілецька дивізія Червоної армії.

    У часи Громадянської війни в Росії воювала на Заволжі (там на річці Урал і загинув Чапаєв), а пізніше брала участь у бойових діях в Україні, зокрема у наступі більшовицьких військ на Київ у 1920 році під час Польсько-совєтської війни.

    В 1939 році “Чапаєвська дивізія” разом з іншими частинами СССР вторглася у Польщу (“Польський похід”). Згодом дислокувалася в різних українських містах, а під час німецького вторгнення обороняла Одесу і Севастополь, де зазнала сильних втрат і була розформована у 1942 році.

    Пізніше у совєтській армії сформували 25-у гвардійську стрілецьку дивізію, яка воювала до кінця Другої світової війни (зокрема звільняла від нацистів Харків, Будапешт і Прагу) а у 1960-х отримала ім’я Чапаєва й таким чином стала спадкоємицею “Чапаєвської дивізії” першого формування.

    Саме останній підрозділ і дислокувався у Лубнах до свого розформування у 2002 році (вже як 25-а механізована дивізія ЗСУ).

    Монумент комсомольцям у Лохвиці назвали “пам’ятником молоді 1920-1960 років”. Світлина: “Історична правда”/Сергій Стерненко

    Монумент у Лохвиці присвячений комсомольцям (“Молоді 1920-1960-х років”).

    “Пам’ятник комсомольцям у Лохвиці – це знущання над пам’яттю мільйонів людей, що постраждали від комунізму. Комсомольці пліч-о-пліч з комуністами здійснювали злочини проти людяності: масовий терор, депортації і Голодомор-геноцид”, – писав на “Історичній правді” регіональний представник Українського інституту національної пам’яті на Полтавщині Олег Пустовгар.

    “Комсомол слугував взірцем для Гітлер’югенду і виконував аналогічні функції. Пограбування і знищення церков, просування войовничого атеїзму, русифікація – список “подвигів” ленінського комсомолу можна продовжувати”, – додавав історик.

    Пам’ятник Івану Третяку встояв, але на ньому написали слово “вбивця”. Світлина: Сергій Стерненко

    Іван Третяк, чий пам’ятник встояв у Хоролі, походить з місцевих сіл. Брав участь у Другій світовій війні (командував полком у 21 рік). В 1945 році отримав звання героя Совєтського Союзу.

    Продовжив військову кар’єру та командував військами Далекосхідного військового округу СССР. Саме Івану Третяку приписують наказ збити Boeing 747-230B південнокорейської авіакомпанії Korean Air Lines – той літак виконував рейс Нью-Йорк-Анкоридж-Сеул, але відхилився від маршруту і пролетів над радянськими Камчаткою та Сахаліном. Загинуло 269 людей.

    Проведені вже у 1990-х перевірки встановили, що корейський “Боїнг” дійсно відхилився від курсу через неправильно налаштований автопілот, але екіпаж не знав про це. Водночас комісія дійшла висновку, що совєтські ВПС збили літак, вважаючи його американським літаком-розвідником. Пілот совєтського винищувача не перевіряв, чи дійсно його ціль є літаком-розвідником через нестачу часу, оскільки він міг невдовзі залишити совєтський авіапростір.

    У кінці 1980-х Іван Третяк був заступником міністра оборони СССР та головнокомандувачем Військ протиповітряної оборони. У серпні 1991 року, одразу після “ГКЧП”, пішов у відставку. Помер в 2007 році і похований у Москві.

    Порушена справа

    Про знесення пам’ятників зранку вівторка повідомили місцеві медіа та блогери.

    УНІАН з посиланням на полтавську поліцію написав, що за фактом пошкодження пам’ятника “Чапаєвській дивізії” почалося слідство. “У випадку підтвердження криміналу, відомості внесуть в ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення ч. 2 ст. 296 (хуліганство)”, – зазначили правоохоронці. За цю статтю передбачено до чотирьох років в’язниці.

    “Була спроба пошкодити монумент Третьяку в Хоролі, але там цього зробити не вдалося”, – додали у поліції. Блогер Олександр Рудоманов запитав у Facebook у речника полтавської поліції Юрія Сулаєва: “А чому відкрили провадження? Це ж просто виконали люди декомунізаційні закони”.

    На що той відповів у коментарях: “Поліція зобов’язана за фактом звернення людей реєструвати всі події, ретельно вивчати обставини і приймати остаточне процесуальне рішення після повного аналізу інформації”. “Погоджуюся з вами, що закон про декомунізацію має виконуватися, але теж за встановленим законом алгоритмом. Тож все буде Україна і все буде за законом”, – додав речник полтавської поліції.

    “Пам’ятник Василю Чапаєву у Лубнах також мали прибрати, щоб не порушувати закон. Натомість у 2015 році у Лубнах протестували проти знесення й навмисно його перейменували, щоб цього уникнути”, – відзначають автори сайту “Зміст”.

    Хто це зробив

    Паралельно Сергій Стерненко написав про те, хто саме зніс пам’ятники.

    “Цієї ночі завдяки відомим та невідомим патріотам із руху Гонор та випадковим перехожим Україна (на Полтавщині) очистилась від пам’ятників, що прославляли совєцьких окупантів”, – повідомив він.

    “Усі ці об’єкти вже давно мали бути знесені на вимогу закону про декомунізацію, але місцева влада нічого не робила. Тож її роботу довелось виконати невідомим патріотам та випадковим перехожим, за що їм велика подяка”, – додав він.

    Рух “Гонор” перепублікував цей пост Стерненка.

    “Гонор” – київське об’єднання, яке проводило акції під Офісом президента на підтримку Сергія Стерненка, протистоїть сумнівним забудовам у Києві, а також входить до неформальної групи, що відстежує розслідування вбивства Катерини Гандзюк.

    Туди входять активісти переважно правого спрямування. Очолює організацію ветеран полку “Азов” (воював під Маріуполем та Іловайськом) та колишній керівник київської організації “Національний корпус” Сергій Філімонов.

    Найсвіжіше

    Популярне