Понеділок, 25 Жовтня, 2021
Бiльше

    Як РПЦ розколює Православну Церкву на прикладі Александрійського Патріархату

    Хочу розповісти детальніше про шлях РПЦ зі створення паралельної структури на чужій для РПЦ канонічній території Александрійського Патріархату. Цей намір Данилового монастиря оформлений у журналі №61 засідання Синоду РПЦ від 24 вересня цього року.

    Це історія, аналітика та інсайди агресивних методів РПЦ по відношенню до Александрійської Церкви. Проте подібні сценарії можуть мати місце й в інших Помісних Церквах.  

    Створенням паралельної структури на канонічній території Александрійської Церкви РПЦ почала займатися відразу після визнання Александрійським патріархом Феодором автокефалії ПЦУ та поминання її предстоятеля – Блаженнійшого митрополита Київського і всієї України Епіфанія.

    З кінця 2019 року по вересень 2020 року РПЦ через Відділ зовнішньо церковних відносин (ВЗЦВ) та МЗС РФ вивчав настрої духовенства та шукав можливості для підбурення священнослужителів Александрійського Патріархату проти свого предстоятеля.

    Курував це питання у РПЦ архієпископ Лєонід, заступник голови ВЗЦВ Іларіона (Алфєєва).

    У вересні 2020 року Москву таємно відвідали три священники з Кенії, які публічно очолили бунт проти патріарха Феодора, для подальших кроків у протистоянні своєму предстоятелю на догоду інтересам Москви. Подейкують, що ці священнослужителі отримали свої 30 срібників за службу РПЦ. Враховуючи скрутне становище парафій у регіоні, які по факту є дотаційними, РПЦ розпочала фінансування всіх священників Александрійського Патріархату, які виступили проти свого предстоятеля.

    На початку листопада 2020 року архієпископ Лєонід заявив, що в РПЦ розглядають варіанти прийняття в клір сотень священнослужителів Александрійського Патріархату, що підтверджує домовленість з лідерами заколоту.

    Вже тоді у РПЦ розуміли утопічність плану створення паралельної структури на чужій канонічній території: 

    • адресна доставка коштів не зажди доходила до адресата, а губилася поміж посередників;
    • надвеликі і нераціональні (навіть для РПЦ) фінансові витрати – власного ресурсу РПЦ не вистачить на цю ситуативну авантюру на тривалий час;
    • відсутність надійного лідера, який би підписався під ситуативною авантюрою;
    • відраза та осудження підступних дій РПЦ в інших Помісних Церквах; 
    • створена альтернативна еклезіологічна реальність (дії на чужій канонічні території) РПЦ гратиме проти самої ж РПЦ; 
    • втрата підтримки навіть серед прихильників в інших Помісних Церквах. 

    У РПЦ сподівалися, що цей ситуативний план «грання мускулами» змусить патріарха Феодора змінити своє рішення. Це супроводжувалося потужною інформаційною кампанією, щоб ефект був більшим. Публічно збирали кошти на підтримку «канонічних бунтарів» та пропонували з позиції сили домовитися про «відкат назад у визнанні ПЦУ» з патріархом Феодором «небезкоштовно».

    Учора РПЦ все ж офіційно оформила перший крок авантюри зі постворення паралельної структурі на канонічні території Александрійського Патріархату. Його метою є підвищення ставок для того, щоб патріарх осудив Вселенського патріарха Варфоломія та скасував визнання автокефалії ПЦУ, завдяки чому РПЦ хоче отримати першість у Православ’ї. Звичайно, це приправлено в РПЦ тезами про боротьбу  «чистоту віри» та «єдиноканонічність».

    Упевнений, що утопічний і завідомо провальний план РПЦ завершиться пшиком. Надто далеко і надто затратною буде паралельна структура в Африці. Оформивши таку структуру на зрадниках далеко не зайдеш – і це в РПЦ розуміють. Максимум, що можуть у РПЦ – створювати інформаційними інструментами «враження розділення» і шантажувати Вселенське Православ’я. Але по факту паралельна структура на чужій канонічні території потопить залишки авторитету РПЦ на міжцерковному рівні.

    Олександр Єфременко, релігійний експерт

    Найсвіжіше

    Популярне