П’ятниця, 25 Червня, 2021
Бiльше

    Чергова, не дуже вдала, спроба в ряду намагань Філарета та його посіпак очорнити ПЦУ

    Представники так званого “Київського патріархату” продовжують свою деструктивну діяльність проти Православної Церкви України. За дивним збігом обставин, такі дії активізувались напередодні анонсованого візиту Вселенського патріарха Варфоломія до України. Прихильники почесного патріарха Філарета опублікували низку претензій до Томосу Православної Церкви України, а сам Філарет висунув вимогу про новий Томос. Як ми вже зазначали, мета таких публікацій є спроба нівелювання значення Томосу в інформаційному потоці, знецінивши його історичне значення, тощо.

    Днями до цієї кампанії додався Олександр Качур, професор Університету штату Пенсильванія, голова форуму “За УПЦ Київського Патріархату” в США. Він написав статтю, в якій назвав Томос «черговою, не дуже вдалою, спробою в ряду визвольних змагань українського народу». Ці роздуми професора опублікував офіційний веб-сайт Філарета. Їх підхопили проросійські ресурси та Андрій Теліженко, про якого ми вже згадували. Нагадаємо, Андрій Теліженко колишній працівник посольства України в США, який потрапив під санкції США через втручання у президентські вибори Сполучених Штатів і поширення дезінформації.

    Тепер щодо самої статті. У ній автор намагається подати Томос не лише як «невдалу спробу», а як чергову «зраду», що стосувалась парафій в США та Канаді, які належали колишньому Київському Патріархату. На його думку, «українців у діаспорі не просто покинули напризволяще, їх зрадили, в черговий раз підпорядкувавши якійсь чужій церкві». Така зрада відбулась через необхідність підпорядкування закордонних парафій Константинополю.

    Утім таке твердження є доволі суперечливим і дещо маніпулятивним. Адже, нагадаємо, що це питання продовжує бути предметом дискусії між представниками Православної Церкви України та Вселенською Патріархією. Про це особисто заявив Предстоятель ПЦУ Блаженнійший Митрополит Епіфаній під час своєї доповіді на другому архієрейському соборі, що відбувся у грудні минулого року у Святій Софії Київській. До слова, ми вже публікували окремі позиції доповіді Його Блаженства у відповідь на аналогічні звинувачення від іншого прихильника Філарета колишнього народного депутата Ігоря Мосійчука.

    Для усіх апологетів “Київського патріархату” наведемо ще раз слова Митрополита Епіфанія з цього приводу: «Православна Церква України з літа 2019 р.  веде багатосторонній  діалог в рамках якого, «відбулося кілька зустрічей на цю тему за участі представників Вікаріату в Америці, Вселенського Патріархату та ПЦУ. Спільними зусиллями ми шукаємо таку форму, яка задовольнить усі сторони, і я маю тверде сподівання, що саме через діалог, а не через ультиматуми чи демонстративне порушення умов Томосу, ми зможемо знайти рішення, які будуть найкращими. Через пандемію та неможливість нормального сполучення зі США низка кроків, які мали відбутися ще у березні, вимушено були відкладені, але і Вселенський Патріархат та його Американська Архієпископія, і Київська Митрополія, і Вікаріат в Америці працюють в одному напрямку та роблять практичні кроки, які наближають розв’язання питання»».

    Згідно тексту статті стає зрозумілим, що Олександру Качурі відомо про існування таких переговорів, адже в ній зазначається, що «всі ці два роки секретаріат Вікаріату проводив перемовини з представниками ПЦУ і Константинополя, результати і рішення яких не дуже афішувалися». Але ж сам він, всупереч об’єктивних принципів, якими керуються усі науковці, не дослідивши і не ознайомившись зі всіма аргументами, припускає, що ці домовленості «швидше за все стосувалися умов капітуляції».

    Унаслідок власної вигадки, на користь якої пан професор не надає жодних об’єктивних аргументів, він вкотре називає такі перемовини «зрадою», а саму Православну Церкву України безпідставно звинувачує у нібито виконанні, якогось невідомого «замовлення керівництва зі Стамбулу по знищенню української церкви в США».

    Рівень цієї статті лише вказує на компетентність її автора. По суті, це лише збірка вигаданих автором безглуздих звинувачень, його домислів і відвертих маніпуляцій чи банальне перекручування фактів. Яскравим прикладом цього слугує твердження, що статусом митрополії «церква України була поставлена в рівень з церквами Польщі чи Чехії і Словаччини, де православ’я знаходиться в марґінальному стані». До слова статус архієпископії пан професор ставить вище за статус митрополії. А самих же митрополій, на думку професора в «Київському Патріархаті існувало 11».

    Варто порадити автору уважно дослідити статут “Київського патріархату”, в якому не вказується про наявність митрополій в УПЦ КП, як територіальних  складових. Наявність у “КП” митрополитів розглядалось лише як одна із чергових єрархічних нагород єрархів, а не як певна церковно-територіальна одиниця Церкви. Взагалі за принципом, яким жила УПЦ КП, митрополія була вищою за архієпископію, а згідно історії на чолі Української Церкви після Хрещення Русі стояв саме митрополит. Тому вважати статус митрополії якимось принизливим є ще однією вигадкою автора. Нагадаємо, що древня Кіпрська Церква, автокефалія, якої була затверджена ще на третьому Вселенському соборі знаходиться в статусі Архієпископії, яка за вказаною нами логікою УПЦ КП є нижчою за митрополію. Звинувачувати інші Помісні Церкви у «маргінальному стані» взагалі не пасує професору. До слова автор не вказує, жодних об’єктивних доказів стосовно такої думки.

    Окрім цього, про низький рівень роздумів автора свідчить і посилання на Вікіпедію, які використовує автор при описі стану Українських Церков в США та Канаді, що знаходяться юрисдикції Вселенської Патріархії. Єрархів цих Церков автор також безпідставно звинувачує у якійсь вигаданій змові «захопити і знищити українську церкву».

    Безпідставні звинувачення і відсутність будь-яких аргументів – характерна риса цієї публікації. Окремо про це свідчить і намагання автором проаналізувати заяву колишнього глави вікаріату УПЦ КП протоєрея Віктора Полярного, який відкрито заяв про своє підпорядкування Православній Церкві України. У своїх роздумах Олександр Качура намагається спростувати заяви щодо деструктивної діяльності протоєрея Богдана Згоби, якого, до слова, порівняв із кардиналом Рішельє, останній «помер би, цього разу від заздрощів – адже простий священник здатен керувати Патріархом, а він не зміг дати раду якійсь там королеві».

    Здивування викликає і твердження пана Качури про те, що «грудні 2018 під головуванням митрополита Гальського Еммануїла в Києві відбувся Синод єрархів УПЦ КП і УАПЦ, де ці церкви було «ліквідовано»». Варто нагадати пану професору, що рішення про ліквідацію як УПЦ КП так і УАПЦ приймались на Помісних Соборах цих Церков, без участі, а тим більше головування митрополита Гальського Емануїла.

    Таким чином під гучним заголовком статті, опублікованій на офіційному ресурсі Філарета, ховається некомпетентний вінегрет маніпуляцій та вигадок, чи краще сказати байок професора.

    Найсвіжіше

    Популярне