Речник РПЦвУ, протоєрей Микола Данилевич попросив наше видання не перебільшувати можливості Московської церкви в Україні.
На своїй сторінці у Фейсбук він уточнив, що ми не так зрозуміли його слова про готовність вивести 20 мільйонів вірян РПЦвУ на антидержавні мітинги, у разі ухваленя закону про перейменування.
«…Я говорив про Чорногорію, де при населенні 600 тисяч вийшло на вулиці близько 300 тисяч. Тобто половина населення тієї маленької країни. Відповідно, якщо дивитися на пропорції, то в нас мали б вийти 20 мільйонів, тобто половина населення країни. Але, зауважив я, що в Чорногорії люди більш церковні і організовані, аніж в нас. Тому, оскільки, за моїми підрахунками, кожної неділі в храмах УПЦ по всій країні молиться близько 2 мільйонів людей, то приблизно стільки і може вийти на захист прав Церкви. Приблизно 2 мільйони, а не 20», – підкреслив Данилевич.
Нагадаємо, раніше Духовний Фронт України цитував слова речника РПЦвУ, у який той заявляв, що їхня церква готова вивести 20 мільйонів людей на антидержавні мітинги у випадку прийняття закону про перейменування. Також Данилевич назвав закон про перейменування «УПЦ МП» загрозою соборності України. У кінці 2020 року вищезгаданий Данилевич грозився всім, хто визнає ПЦУ, «проблеми в себе» і натякнув, що петиція про передачу лаври до ПЦУ може скінчитись війною. Такі висловлювання про дестабілізацію і війну в Україні й не тільки, – це звична риторика для РПЦвУ. Усі хто противляться московській церкві, за їхніми словами, наражають себе на небезпеку.
До слова, українська влада ще два роки тому намагалась вирішити історичну справедливість й зобов’язати московську церкву в Україні вказувати в назві свою приналежність. 20 грудня 2018 року Верховна Рада України ухвалила закон «Про внесення змін до Закону України „Про свободу совісті та релігійні організації“ щодо назви релігійних організацій, які входять до структури, чи є частинами релігійної організації (об’єднання), керівний центр якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України». 26 грудня 2018 року цей закон набрав чинності і передбачав, що релігійна організація, керівний центр якої розташований на території держави-агресора, має вказувати цю приналежність у своїй назві. Але представники московської церкви тоді заявили про переслідування та пішли в суд. А саме в Окружний адмінсуд Києва. Той ухвалив рішення на їхню користь.
Відповідного закону так звана «УПЦ МП», має вказати приналежність до Московського патріархату в іншому випадку, її запис у Єдиному держреєстрі буде анульований.
Варто підкреслити, що керівний центр так званої УПЦ, як видно із аналізу її статуту, знаходиться в Москві, а духовенство РПЦ в Україні має в обов’язковому порядку виконувати рішення Помісних і архієрейських соборів Московського патріархату. Вище керівництво РПЦвУ ще до Російсько-української війни не соромилось використовувати приставку «московського патріархату», як на офіційних документах і сайтах, так і на вивісках фасадів храмів. На окупованих територіях вивіски залишились не змінені (УПЦ МП), або взагалі позбувались назви «УПЦ» і називались просто «московським патріархатом», в той час, як на не окупованій території України приставку «МП» (московського патріархату) почали прибирати.
У кінці 2020 року очільниця Державної служби України з етнополітики й свободи совісті Олена Богдан заявляла, що скасування перейменування «УПЦ МП» на «Російську православну церкву в Україні» завдасть болю багатьом людям, які пережили трагедії війни. Також Релігієзнавець Віктор Єленський говорив, що РФ використовує «УПЦ МП» для демонтажу української державності. Крім того, навіть антимінси в церквах РПЦвУ освячені московським патріархом.
