У Російській православній Церкві України виступили проти доповнення до закону, який припинятиме діяльність релігійних організацій в разі встановлення судом фактів вчинення дій, що трактуватимуться як порушення суверенітету і територіальної цілісності держави.
Про це йдеться на офіційному сайті РПЦвУ.
На розгляд Верховної Ради України внесено проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо заборони виготовлення та поширення інформаційної продукції, спрямованої на пропагування дій держави-агресора) (реєстр. № 5101).
Цей проєкт пропонує доповнити ч. І ст. 16 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», в якій говориться про припинення діяльності в судовому порядку релігійної організації, в разі встановлення судом фактів вчинення дій, що трактуватимуться як порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, посягання на права і свободи, тощо.
Експерт РПЦвУ, колишній голова Державного комітету у справах національностей та релігій у 2009–2010 роках Юрій Решетніков назвав «небезпечним» ухвалення законопроєкту, який передбачає припинення у судовому порядку релігійних організацій за колабораціонізм і дії спрямовані на посягання незалежності України чи невизнання фактів агресії РФ. Він вважає новий законопроєкт таким, що «несе загрози для дотримання свободи совісті та діяльності релігійних організацій відповідно до внутрішніх настанов», назвавши текст законопроєкту «маніпулятивним».
Решетніков, зокрема, пояснив, що проєкт пропонує доповнити частину першу статті 16 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» серед визначення підстав припинення діяльності у судовому порядку новим пунктом 5 такого змісту:
«5)у разі встановлення судом фактів вчинення релігійною організацією дій, спрямованих на: ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров’я населення, пропаганду комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їхньої символіки; порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної, регіональної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками; поширення відомостей, що містять виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році. Суд розглядає справу про припинення діяльності релігійної організації у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України за адміністративним позовом органу, уповноваженого здійснювати реєстрацію статуту конкретної релігійної організації, або прокурора».
Хоча у законі йдеться про покарання релігійних організацій за заперечення збройної агресії РФ проти України, колаборантські висловлювання та інші дії, спрямовані на ліквідацію незалежності України, Решетніков чомусь говорить про “розпалення релігійної ворожнечі” і жодним чином не згадує про сепаратизм РПЦвУ в Криму та ОРДЛО.
«Як розпалювання релігійної ворожнечі можна, за бажання, трактувати будь-які критичні висловлювання щодо інших релігійних спільнот та їхнього вчення, – зазначив Юрій Решетніков. — Під посяганням на права і свободи – можна розуміти заклики до зміни гріховного способу життя тощо, під посяганням на здоров’я – наявні молитовні практики тощо, під порушенням рівноправності громадян залежно від їх релігійних переконань та за іншими ознаками – наприклад, відмову від звершення церковних священнодій відносно людей, які не є вірними даної релігійної спільноти, відмову від працевлаштування у релігійних організації людей, що ведуть гріховний спосіб життя тощо. Приписи багатьох релігійних організацій передбачають чіткі обмеження щодо можливості бути священнослужителями особам з інвалідністю», — зазначив релігійний експерт РПЦвУ.
Він також зауважив, що «попри те, що автори законопроєкту керувалися своєю ненавистю відносно УПЦ (РПЦвУ, – ред.)», запропоновані ними підстави для припинення діяльності релігійної організації у судовому порядку можуть бути застосовані до значної кількості релігійних організацій інших віросповідань».
Також закон передбачає ліквідацію політичних партій, якщо вони вчиняють дії, що можна кваліфікувати, як посягання на незалежність України.
Раніше Решетніков називав Православну церкву України «розколом і боротьбою за храми».
Нагадаємо, релігія – ще один фронт, на якому Росія розгорнула кампанію проти України. Глава РПЦ заперечив агресію РФ проти України і виступив на засіданні Міноборони РФ. Незважаючи на таку антиукраїнську позицію патріарха РПЦ Кіріла, очільник РПЦвУ митрополит Онуфрій (Березовський) продовжує його згадувати як «Господина нашего святейшего патріарха московськаго Кирила». Онуфрій не бачить нічого поганого в такому ставленні Кіріла до України, бо і сам закликав не вважати за ворогів ДНРівців, а його єпископи освячували пам’ятники «ополченцам», а також прапори на військові кораблі ЗС РФ в окупованому Севастополі. Священники «УПЦ МП» в Криму навіть благословляли на бойові завдання російських моряків, а намісник Святогірської лаври вважає, що війну почала Україна.
Згідно з низкою резолюцій та інших офіційних документів ООН, ОБСЄ, Ради Європи, Євросоюзу, інших міжнародних та українських інституцій, Російська Федерація продовжує залишатися державою-окупантом щодо України. Також священники московського патріархату і в тому числі РПЦвУ продовжують надавати всебічну підтримку російським окупаційним силам в Криму, освячуючи бойову техніку і відпрацьовуючи оптимальну схему служіння священників на бойових позиціях росіян, а також на військових навчаннях “Кавказ 2020”. Тим часом в Україні РПЦвУ розповідає про миротворчість й прощення окупантів і навіть проводить форуми для “постраждалих від гонінь”.
