Субота, 19 Червня, 2021
Бiльше

    РПЦ вже давно керується в режимі надзвичайного стану

    Позбавлення сану протодиякона Андрєя Кураєва підтвердило одну важливу тенденцію в РПЦ: остаточний перехід церковної правової системи до форми надзвичайного судочинства. Такий тип судочинства характерний для режиму спецоперацій, а не для нормального функціонування системи права.

    Про це пише телеграм-канал “Православіє і зомбі”.

    Майже всі випадки позбавлення сану і заборони в служінні останніх років були подібними спецопераціями (Головін, Людоговскій, Флавіан, Кураєв та інші). З урахуванням репресивного характеру такого судочинства, найближчим його аналогом можна вважати сталінські суди-трійки. В обох випадках дія регулярного права призупиняється і вводиться режим надзвичайного стану, всередині якого може чинитися будь-яке свавілля.

    Російська православна церква давно керується в режимі перманентного надзвичайного стану. Наприклад, в Статуті РПЦ сказано, що «Священний Синод обирає, призначає, у виняткових випадках переміщує архієреїв і звільняє їх на спокій» (V.26.а). А оскільки переміщення архієреїв практикується постійно, можна сказати, що «винятковий випадок» – це звичайний стан церковного управління.

    Але нинішній формат – це вже навіть не децізіонізм (за Карлом Шміттом), де суверен здійснює свою верховну владу через прийняття рішення про надзвичайний стан, тому що ніякого суверена, що приймає рішення, немає. Патріарх просто затверджує висновок, ухвалений спеціальною комісією, а спеціальна комісія просто виносить свою думку на суд патріарха.

    Саме джерело рішення про позбавлення сану виявляється загубленим десь між цими двома інстанціями. Патріарх Кіріл звик проводити свою політику чужими руками (комісій, архієреїв, ОМОНу), знімаючи з себе відповідальність за невдачі (а в цьому випадку можна репресувати і самі «трійки»). Таким чином, всі позбавлені сану священнослужителі потрапляють в «правове лімбо», де рішення начебто є, але його начебто і немає. Саме тому самі впевнені в собі харизмати, як Сєргій Романов, ні в що його не ставлять, і тут вже в справу вступає ОМОН.

    Проблема надзвичайного судочинства при відсутності суверена полягає в тому, що комісія, подібна до тієї, яка позбавила сану Кураєва, може скласти такий висновок на кого завгодно, включаючи патріарха, – був би замовник.

    Найсвіжіше

    Популярне