У Росії був затриманий бунтівний екс-схимонах Сєргій (Романов), який виступає за зміну російської влади.
Цієї ночі Середньоуральський жіночий монастир в Свердловській області Росії був оточений спецназом, а опальний колишній схимонах Сєргій (Романов), який раніше захопив монастир, був затриманий. Формальною причиною для затримання стали не тільки протиправні дії екс-схімонаха, але й його заклики до прихильників «вмирати за Росію». Але це тільки формально…
Екс-схимонах Сєргій дуже стрімко увірвався в ефір російських телеканалів і новинних стрічок ЗМІ федерального рівня не з благочестивими діяннями, а скандальними заявами і відвертою опалою. Сєргій словесно атакував оточення Путіна і самого президента, керівництво РПЦ, політичну еліту і, здавалося б, божевільний монах вів свій «хрестовий похід» в режимі один проти всіх.
Однак не все в історії з «хрестовим походом» Сєргія проти режиму так просто.
Багато хто міг помітити, що буйний схимонах дозволяв собі не тільки те, що було за гранню його повноважень, в тому числі і морально, як священнослужителя, а й в принципі, за що взагалі в Росії довго не живуть. Тим часом, Сєргія всі ті загрози для життя і здоров’я, які зазвичай не оминають активних антірежімщіков, які не мають покровительства, обходили до останнього часу і вельми успішно.
Можливо, Бог береже? Ні — не Бог.
Справа в тому, що бунтівний екс-схимонах є людиною такої структури як ГУ ГШ ЗС РФ (ГРУ) і особисто Владіслава Суркова.
Наприклад, Середньоуральський монастир знаходився під охороною уральських козаків, а саме — підрозділів «Союзу Добровольців Донбасу» («СДД»), структури Владіслава Суркова, які воювали на Донбасі. Причому процес особисто контролював Олєг Богунєвіч, глава уральського філії «СДД» і засновник ЧОП «Сокрім».
До речі, в одіозних заходах схимонаха брав активну участь і уральський священник Олєг Сєнєнко, отаман козачої станиці Гірський Щит, так само афілійованої з «СДД» структурою.
А прес-секретарем Середньоуральського жіночого монастиря є такий персонаж як Всєволод Могучєв, який в минулому був членом руху «Наші», дітища ні кого-небудь, а знову ж таки — Владіслава Суркова.
Так само хотілося б відзначити, що саме екс-схимонах Сєргій в липні 2020 року благословив одіозного полковника спецназу ГРУ у відставці Владіміра Квачкова, який відсидів за обвинуваченням у замаху на екс-главу РАО ЄЕС Анатолія Чубайса і за підготовку збройного заколоту в Росії.
Екс-схимонах благословив бунтівного полковника «на ратний подвиг», яким для Квачкова залишається зміна діючої владної системи в Росії, яку він називає «дітищем вигодованців Андропова».
Але, ось які справи: в Росії досить багато противників путінського режиму, активістів, громадських діячів, політиків та інших «цікавих» персонажів. Але Сєргій благословив саме екс-представника ГРУ, який довгі роки виконує роль крамоли в рамках проєкту Гризодубової зі створення контрольованого протестного руху на базі частини російських націоналістів.
До речі, про проєкт ГУ ГШ ЗС РФ «Контрольований протест», про який я неодноразово писав. Що екс-схимонах, що Квачков, однаково підтримують протести в Хабаровському краї, що послужили відправною точкою для реалізації даного проєкту, і закликали представників інших регіонів Росії наслідувати приклад жителів Хабаровська.
Погодьтеся, аж надто багато збігів і точок стикувань. Але якщо Сєргій має заступництво ГУ ГШ ЗС РФ, то виникає питання, що пішло не так цієї ночі?
На насправді не цієї ночі, а вже досить давно і не «не так», а за цілком передбачуваним сценарієм. Ослаблення головного представника влади в Москві, який перебрався в бункер в Ново-Огарьово без двох місяців як рік тому, призвело до культивації наративу про неминучість транзиту влади, а це за собою потягнуло серйозні розборки між основними претендентами. Причому серед цих претендентів найбільш ймовірні як міністр оборони РФ Сєргєй Шойгу, прем’єр-міністр Міхаіло Мішустін (кадр ФСБ), так і глава СЗР РФ Сєргєй Наришкін.
У свою чергу, в жовтні «православний олігарх» Константін Малофєєв, який є одним з головних ідеологів окупації Криму, архітекторів «російської весни» в 2014 році, а також учасником багатьох авантюр ГРУ в Європі, стрімко взяв курс на зближення з військово-політичним ресурсом Владіслава Суркова у вигляді «СДД».
У листопаді Константін Малофєєв офіційно оголосив про створення партії, «Царьград», в яку вливається «Союз добровольців Донбасу» під керівництвом Владіслава Суркова, що говорить про появу на політичній арені Росії ще однієї сили зі своїм бойовим крилом, що бореться за владу в неспокійний «транзитний» період.
Буквально через добу після цього оголошення Слідчий Комітет РФ (курує ФСБ) почав розслідування відносно Малофєєва, особливо в питаннях його активності в т.зв. «ДНР» і «ЛНР», що лише підтверджує надмірну стурбованість Луб’янки розвитком нової політичної сили з Гризодубової.
До речі, відомо, що «Царьград» почав переговори з безсмертною, але яка дуже вигідно продається комуністичною партією.
Союз Малофєєва, Суркова і комуністів зовсім не входив в плани конкуруючих відомств, а тому і почалося більш жорстке відпрацювання і цього напрямку. Але поки тільки по найменш захищених, але нітрохи не менш важливих кадрах, які в потрібний момент могли влаштувати нову «точку нестабільності» на просторах Росії.
Конфронтація як міжвідомча, так і внутрівідомча, зараз в Росії набуває куди глибшого, масштабнішого і відкритішого характеру. А тому, поява спецназу на подвір’ї Середньоуральського жіночого монастиря це цілком закономірне і неминуче явище при нинішньому перебіг подій.
Але це зовсім не означає, що роль бойового ченця Сєргія виконана. Адже в Росії традиційно відчувають гіпертрофовану жалість і невиправдане довіру до переслідуваних владою старців, що вкрай небезпечно для самої ж влади. Так і до пугачовщини не далеко.
