Субота, 8 Травня, 2021
Бiльше

    «Растреллі впізнав би своє дітище». Як реставрували Андріївську церкву

    Вже чотири роки в Андріївській церкві в Києві, за рідкими винятками, не відбувалися богослужіння. 13 грудня, на день апостола Андрія Первозванного, на чию честь і названа церква, храм вперше за довгий час знову прийматиме вірян.
    Цьому передувала довга реставрація, яка почалася ще 11 років тому з укріплення пагорба, на якому стоїть церква. Радіо Свобода одним із перших побувало всередині храму і розповідає, як саме реставрували храм.


    «Якщо ви подивитесь всередині храму на будь-який об’єкт, то він точно є відреставрованим. Відреставрували абсолютно все», – каже Ігор Нетудихаткін, завідувач музею «Андріївська церква».
    Проєкт церкви у 18-му столітті розробив всесвітньовідомий італійський архітектор Франческо Бартоломео Растреллі. Хоча сам Растреллі ніколи не був у Києві. Сам проєкт він розробив у Санкт-Петербурзі, перебуваючи на будівельному майданчику Смольного монастиря. У Києві за його кресленнями проєкт втілював у життя вже інший архітектор – Іван Мічурін.
    «Це – унікальний архітектурний проєкт. Його реставрації приділили велику увагу… Були проведені спеціальні дослідження: в окремих частинах храму, зокрема у вівтарі, було 13 шарів фарби. Знімалась фарба, відшукувався первісний авторський шар пофарбування, тому зараз можна казати, що церква виглядає саме так, максимально можливо, як вона виглядала у 18-му столітті… Растреллі впізнав би своє дітище», – каже Нетудихаткін.
    Реставрація церкви триває вже 11 років, з яких чотири у храмі не проводилися богослужіння, за винятком особливих і нечисленних. Зараз триває завершальний етап реставрації, а саме – інтер’єру. А почали із укріплення пагорба, на якому і стоїть церква. Ці роботи завершили у 2017 році.
    «Це – найскладніша, мабуть, реставрація доби незалежної України… Аби забезпечити фізичне існування церкви, на пагорбі були виконані надскладні інженерні роботи», – каже Нетудихаткін.

    Головним викликом стала реставрація іконостасу. Його висота – понад 20 метрів. У ньому 39 ікон. Усі – полотна середини 18-го століття. Під час реставрації з’ясувалося, що 13 із 39 ікон перебувають не на своїх «рідних» місцях. Іконографічна програма верхніх ярусів іконостасу була досить дивною, як каже Нетудихаткін. Правильний порядок був витриманий лише у нижньому ярусі. Це пояснюється тим, що для доби барокко канонічне розташування ікон не було принциповим.
    «За життя Растреллі зробив багато креслень іконостасів. Втілені у життя були 14 із них, а до нашого часу збереглося лише два. Один – у Санкт-Петербурзі, у соборі ікони Володимирської Божої матері, але він – не рідний для цього храму і зберігся частково. Обрізаний, грубо кажучи. А єдиний у світі повністю збережений іконостас, створений за кресленнями Растреллі, – перед вами», – розповідає завідувач музею.
    У результаті реставрації, усі ікони повернули на свої місця – так, як вони були розташовані від самого початку.

    На проповідницькій кафедрі ресторатори відновили гірлянду, яка була раніше втрачена.

    На вході до храму раніше стояв радянський тамбур 50-х років. Нетудихаткін каже, що він був в аварійному стані. Тому його вирішили прибрати. Ту частину тамбура, яку ще можна застосувати, віддали у фонд заповідника «Софія Київська».
    Після реставрації вхід у храм нарешті буде на тому рівні, де були і оригінальні двері.

    Натомість коли розбирали старий тамбур, реставратори знайшли петлі від оригінальних дверей церкви. Піднявши архівні документи, вони з’ясували, що вони відкривалися всередину церкви і були виготовлені з дуба. За цими свідченнями реставратори відновили двері в їхньому оригінальному розмірі – такими, якими вони були у 18-му столітті.
    За словами Нетудихаткіна, тамбур не вписувався в інтер’єр стилю 18-го століття. Тепер, коли його у церкві немає, відвідувачів одразу зустрічає образ Андрія Первозванного – цей живопис авторства Олексія Антропова є під куполом церкви, одразу біля входу.
    Джерело: Радіо Свобода. Автор: Сашко Шевченко

    Найсвіжіше

    Популярне