Четвер, 28 Березня, 2024
Бiльше

    У Парижі почалося «православне» рейдерство

    Дипломатія закінчилася і почалося вульгарне рейдерство. У день перенесення мощей преподобного Сергія Радонезького, 8 жовтня, на Свято-Сергієвському подвір’ї у Парижі (на фото) з’явився архієпископ Дубнинський Іоан (Реннето), офіційно запрошений на престольне свято деканом Свято-Сергіївського богословського інституту протоієреєм Ніколаєм Чернокраком.

    З амвона архієпископ оголосив пастві, що настоятель храму протоієрей Владіслав Трембовельскій зміщений. Після цього він почав богослужіння, протягом якого настоятель тільки був присутній у вівтарі, але не співслужив архієрею. Уявляю собі збентеження пастви, яка дивувалася, яке відношення взагалі має архієпископ РПЦ МП Іоан до Свято-Сергіївського подвір’я, що не підтримало перехід до РПЦ МП? Як Іоан може зміщувати або призначати настоятеля парафії Константинопольського патріархату, якщо він сам ще 14 вересня перейшов під омофор Москви? І яке відношення до християнства має ієрарх, який застосовує розбійні методи «віджиму власності»?

    Важливо відзначити одну особливість ментальності західних християн, в тому числі і православних. Для них подібна поведінка дика і незрозуміла. Вони пасують перед нахабним насильством. В останні десятиліття в Європі активно впроваджується поняття «толерантності». Крім відомих позитивних аспектів, воно проявляється ще й в тому, що якщо якась людина поводиться агресивно, йому не протистоять. Вважається, що, можливо, таким чином він «виражає себе», «реалізує внутрішню сутність». По суті, така капітулянтська поведінка виявляє те, що в нашій культурі зазвичай називають боягузтвом. Саме цей аспект «толерантності» веде до того, що безкарними залишаються вбивства поліцейських і журналістів, які прагнуть чесно виконати свій обов’язок. На наш погляд, подібна поведінка свідчить лише про те, що «сіль втратила силу» – християни втратили внутрішній стрижень і нездатні протистояти злу і насильству.

    Статут Паризької архієпископії складний і багатогранний. Але в ньому закладена важлива тема – тема свободи і вибору. Парафії вільні та автономні, адміністративні питання вирішує громада. Єпископ обирається на Генеральній асамблеї архієпископії, до складу якої входять не тільки священнослужителі, а й прості ченці і миряни. Церковна структура, активно жила самостійним життям протягом багатьох десятиліть, руйнується на наших очах єпископами, захопленими своєю владою, і купкою короткозорих крикунів, які думають, що Москва осиплеть їх золотим дощем.

    Хто може протистояти їм? Рада архієпископії?

    Дійсно, з 12 членів Ради 8 зберігають вірність Константинополю. Вселенський Патріарх Варфоломій довірив тимчасове управління архієпископією одному з ініціаторів рішення про її скасування митрополиту галльському Еммануїлу. На зустрічі з членами Ради 5 жовтня митрополит поскаржився, що у Константинополя розірвані всякі зв’язки з Москвою. Чи слід очікувати, що наступним архієреєм у Франції, який перейде разом з парафіями під омофор РПЦ МП, стане митрополит Еммануїл?

    Який же вихід бачиться з цієї складної і трагічної ситуації?

    Якщо Константинополь не хоче перешкоджати подальшому руйнуванню архієпископії, значить її «вірному залишку», що не пішов до РПЦ МП, слід шукати інших шляхів. У лютому цього року на Генеральній асамблеї була сформована переговорна група для налагодження контактів з різними юрисдикціями. Вона двічі зустрічалася зі Вселенським Патріархом. А також паралельно вела переговори з єпископами інших православних Церков в Європі. Два священнослужителя випали з цієї групи. Бути може, варто заповнити цю втрату і ввести в неї нових членів? І продовжити так успішно розпочаті переговори?

    Важливо, щоб члени Ради пам’ятали про відповідальність за душі, які вручені їм згори. Бездіяльність у подібній ситуації згубна. Чекати, що Константинополь щось зрозуміє і вживатиме дієвих заходів, означає одне – жити ілюзіями. А ілюзії ведуть до того, що розорення архієпископії буде продовжено і завершиться повним її крахом.

    Сєргєй Бичков, Credo.press

    Найсвіжіше

    Популярне