Сьогодні так звана Українська православна церква Московського патріархату, а насправді Російська православна церква в Україні, влаштовує хресну ходу. З приводу чого мали б напружитися і правоохоронці, і політики, і спецслужби. Адже не хотілося б, щоби повторився чорногорський сценарій, коли росіяни, завдяки сербам, використали православну церкву як останню зброю, щоби не випустити країну зі своєї орбіти.
Про це говорить політичний оглядач Юрій Васильченко у виданні depo.ua
В анонсі заходу сказано, що в нинішній хресній ході РПЦвУ візьмуть участь представники Антіохійського і Сербського патріархатів, Православної Церкви Чеських земель і Словаччини — ці церкви чітко орієнтуються на Москву, а також паломники з Чорногорії та Грузії. Будемо сподіватися, СБУ зможе перевірити, чи немає серед гостей провокаторів, які спробують влаштувати сутички.
Нагадаємо, минулого року «хресної ходи москвичів» не було завдяки карантину. Цього разу РПЦвУ, яка неодноразово відзначалася масовим порушення карантинних вимог, від своєї затії вже так просто не відмовилася. У Моспатріархаті вірян попередили про можливі провокації з боку опонентів. Саму ж процесію охоронятиме поліція. І це добре, адже якщо в РПЦвУ кажуть про можливі заворушення, не можна виключати, що вони ж їх і зібралися влаштовувати, – впевнений експерт.
Він додав, що протягом цього року російська церква в Україні нагадувала про себе черговими витівками, які, втім, традиційно залишилися без належної оцінки з боку владних структур. Згадаємо лише кілька останніх. 21 червня служителі культу у Дніпрі захопили будівлю органної зали і не пускали до неї співробітників. Не впустили і поліцію і розблокували залу тільки за тиждень. А 23 червня в Ніжині Хресна хода послідовників Російської православної церкви в Україні перетворилася на провокацію проти пам’яті Героїв Небесної Сотні та побиття матері загиблого героя російсько-української війни.
Чому «УПЦ МП» досі не називається РПЦвУ
20 грудня 2018 року Рада попереднього скликання ухвалила закон, згідно з яким Українська православна церква Московського патріархату має бути перейменована — наприклад, на Російську православну церкву в Україні. Але вже 18 січня 2019-го 49 нардепів звернулися до Конституційного суду з поданням щодо правомірності цього рішення. Серед авторів звернення переважно колишні «регіонали». Рішення КСУ з цього питання досі нема.
22 квітня 2019 р., наступного дня після перемоги Володимира Зеленського на президентських виборах, сумнозвісний Окружний адмінсуд Києва фактично призупинив дію розпорядження Міністерства культури України, згідно з яким УПЦ МП мала до 26 квітня того ж року перейменуватися. Після цього Верховний суд дозволив Українській православній церкві Московського патріархату зберігати назву до вирішення цього спору по суті.
А вже у квітні цього року представники УПЦ МП принесли в Офіс президента підписи своїх прихожан з вимогою скасувати закон про перейменування. У Зеленського підписи прийняли, але скасовувати закон не поспішають. Тобто, питання зависло, хоча у багатьох були сподівання, що патріотичний поворот, розпочатий владою взимку, позначиться і на РПЦвУ. Тим більше, що президент Росії Володимир Путін сам визнав цю церкву російською, – зазначає експерт.
Чим викликана подібна нерішучість? Відповіді можна знайти у заявах окремих представників, приміром, глави Мінкульту Олександра Ткаченка, на думку якого з унормуванням назви РПЦвУ поспішати не варто, мовляв, цим можуть скористатися наші недруги.
Дійство стане серйозним викликом і для СБУ, і для МВС з його новим очільником. Скоріш за все, значних провокацій вдасться уникнути і найбільшим правопорушенням буде масове ігнорування маскового режиму.
Але ми маємо розуміти, що можливі наслідки цієї ходи набагато загрозливіші навіть за кілька сотень нових захворілих на коронавірус. Дозволимо собі порівняти Російську церкву в Україні з Чорноморським флотом у Севастополі. А сьогодні в них щорічний «парад», – пісдумував експерт.
