Російська православна церква практично завершила шлях свого перетворення на радикальну релігійну організацію. До такої метаморфози РПЦ протягом багатьох років підстьобував особисто Владімір Путін, аргументуючи свої вимоги, як і годиться, інтересами і потребами, так званої «батьківщини».
Воно й не дивно. «Приголомшливі успіхи» Збройних сил РФ, на прикладі Сирії та українського Донбасу, змусили замислитися багатьох військовослужбовців Росії: а якого, власне, дідька вони відправляються вмирати туди, де, так звану «батьківщину» розглянути досить непросто.
Мислячий солдат виявився істотною перешкодою для Кремля на шляху реалізації власних інтересів. У зв’язку з цим, Путін поставив підлеглим нагальне завдання: «терміново позбавити російських військовослужбовців здатності мислити і виховати в них беззастережну готовність вмирати за першим клацанням пальців кремлівського начальства».
Підрядником політ-виховних робіт була призначена саме РПЦ. Списавши і успішно освоївши мільярди рублів на будівництво головного центру пропаганди під назвою «Патріарший собор на честь Воскресіння Христового», він же головний храм Збройних сил Російської Федерації, РПЦ почала проповідувати серед солдатів і офіцерів готовність «вмирати за Батьківщину». Старт був покладений 13 червня 2021 року, коли патріарх Кіріл (Гундяєв) звершив богослужіння, яке було приурочено до першої річниці освячення головного храму ЗС РФ. Після закінчення літургії предстоятель РПЦ звернувся до присутніх військовослужбовцям з Першосвятительським словом.
Наведемо фрагмент проповіді московського патріарха.
«… Це слова Самого Бога, які передає нам Євангеліє: життя вічне. А хіба не на цьому ґрунтується, чисто інтуїтивно, здатність однієї людини віддавати своє життя за іншого, за Батьківщину, за рідних і близьких? Якби не було інтуїтивного усвідомлення того, що вічне життя є, – як же страшно було б вмирати!
Але це є життя вічне, говорить Слово Боже, стверджуючи факт вічного життя, і на цьому повинен бути заснований, в тому числі, і подвиг самопожертви при захисті Батьківщини. На цих словах повинні ґрунтуватися військова відвага, мужність, готовність життя своє покласти за други своя (Ін. 15:13). Це є життя вічне, – і ти йдеш на подвиг, віддаєш своє фізичне життя, але пам’ятай: ти не загинеш, ти не помреш, ти будеш жити.
І дай Бог, щоб це усвідомлення неминущого значення Божественних слів про факт вічного життя було присутнє у свідомості наших військовослужбовців, коли на виконання наказу вони повинні йти на величезний ризик, пов’язаний з небезпекою смерті чи каліцтва. Ці життєстверджуючі слова, які – ще раз хочу сказати – Сам Господь сьогодні звернув до нас через Євангеліє, дають обгрунтування всякого подвигу і самопожертви … ».
Як бачимо, дуже м’яка форма агітації до самопожертви на поле бою. Підготовка солдат-смертників вигідне Росії з точки зору багатьох аспектів.
По-перше, солдат-смертник не потребує шляхів відходу після виконання бойового завдання. Таким чином, підготовка будь-військової операції стає менш складним завданням.
По-друге, солдати-смертники будуть чинити більший психологічний вплив на полі бою, так як буде свідчити про «безстрашність» російських солдатів.
По-третє, таким солдатам заздалегідь створюється героїчний образ «мучеників», що, до слова, допомагає шаленими темпами збільшувати чисельність підрозділів-смертників.
І останнє, але, мабуть, найважливіше – такий солдат або офіцер не може бути допитаний в Міжнародному трибуналі після звершення якогось військового злочину. Це, мабуть, найбільш важливий аспект для сучасного Кремля, який вже не раз пошкодував про те, що малайзійський Боїнг рейсу МН17 в небі над українським Донбасом був збити не смертниками.
У проповіді патріарха Кіріла не вистачало тільки згадки про Алєксандра Матросова, який чи то випадково послизнувся, чи то хтось його штовхнув на амбразуру німецького дзоту, після чого бійці його взводу змогли піти в атаку на німецький опорний пункт. Але і без цього мова предстоятеля РПЦ була полум’яною і переконливою.
Тепер залишилося зрозуміти, а для чого власне затіяли всю виставу? Адже ні в кого не виникає сумнівів, що на території РФ жодних бойових дій не передбачається. І вже тим більше спроб захоплення російських земель ніхто не планує.
І ось тут настав час для поганих новин.
Російська пропаганда давно подбала про те, щоб поняття «батьківщина» виходило далеко за межі державного кордону РФ.
Варто нагадати, як Владімір Путін в ефірі програми «Москва. Путін. Кремль» заявив, що при створенні Совєтського Союзу багато республік, що увійшли до його складу, «отримали величезну кількість російських земель» і «традиційних російських історичних територій». При цьому при виході зі складу СССР, на думку президента Росії, кожній з цих республік потрібно було «виходити з чим вона прийшла» і не «тягнути з собою подарунки від російського народу».
Після заяви Путіна, спікер Держдуми Вячєслав Володін розповів про необхідність не відкладаючи дати оцінку розпаду СССР і назвати імена причетних до «цієї трагедії». При цьому він поскаржився, що Росії тепер доводиться проходити шлях збирання своїх земель.
Тобто ми бачимо, як Кремль задекларував наміри продовжити «збирання російських земель» та РПЦ тут забезпечує надійну релігійно-ідеологічне підживлення «православного джихаду».
І тут стає зрозуміло, навіщо терміново знадобилися солдати і офіцери-смертники, які, не ставлячи запитань, відправляться «збирати землі» в Україні, країнах Балтії та інших країн, які Кремль оголосить «батьківщиною». Ну а чи зможуть азартні і збожеволілі кремлівські генерали і чиновники утриматися від спокуси «зібрати всі землі» до Берліна включно, це в даний момент не зовсім зрозуміло.
Джерело: Ігор Мечников, політичний оглядач
