Станом на сьогодні Києво-Печерська, Почаївська, Святогірська лаври перебувають у власності держави, але контролює їх Російська православна церква в Україні (так звана УПЦ МП), яка є частиною церкви країни-агресора. При цьому, вивести їх з-під Московського патріархату можна після завершення дії договору оренди. Таку думку висловила в інтерв’ю “Главкому” голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті (Держетнополітики) Олена Богдан.
“У кожному використанні монастиря є певний термін дії оренди. Потрібно визначатися в кожному конкретному випадку завчасно до завершення дії договору оренди щодо того, хто й на яких умовах користуватиметься цими приміщеннями далі. Це дуже непрості процеси”, – розповіла чиновниця.
Вона нагадала, що за совєтів єдиною Церквою, яка могла функціонувати на території України, була Російська православна церква. У той же час, Українська греко-католицька церква й Українська автокефальна православна церква де-факто були заборонені.
“На нашій території був лише екзархат РПЦ в Україні, зокрема й у культових будівлях, які є історичними пам’ятками. Здійснити зворотній процес – це тривалий шлях і завідомо конфліктна ситуація. Такі процеси з легкістю швидко забезпечують в авторитарних суспільствах і значно складніше їх реалізувати у вільній і демократичній країні, якою прагне бути Україна”, – зауважила Олена Богдан.
При цьому, вона додала, що країна-агресор використовує релігійну організацію, яка має центр у Москві у власних інтересах.
“Намагається використовувати, це однозначно. Але важливо фокусуватися на конкретних вчинках конкретних осіб і реагувати на конкретні вчинки, а не таврувати ворогами всіх, хто служить чи відвідує богослужіння в цій Церкві”, – уточнила голова Держетнополітики.
