У неділю, 2 березня 2025 року, віряни української православної парафії Святого Андрія в Саут-Баунд-Бруку, штат Нью-Джерсі, зібралися у благоговійній пошані та духовному очікуванні Неділі прощення, відомої також як Сиропусна неділя – вступу на священний шлях Великого і Святого посту. З серцями, спраглими оновлення та покаяння, парафіяни, духовенство та семінаристи Української православної богословської семінарії святої Софії єдиним собором постали перед Архієпископом Даниїлом, який очолив Божественну літургію та провів вірян через глибокі роздуми про значення прощення та покаяння.
Про це повідомляє пресслужба УПЦ США.
У богослужінні співслужили протопресвітер Юрій Сивко – настоятель парафії Святого Андрія, високопреподобний отець Василь Пасакас, помічник настоятеля парафії, високопреподобний отець Іван Лишик, преподобний отець Давид Чіджхокі, преподобний отець Максим Журавчик, протодиякон Павло Висоцький та семінаристи семінарії святої Софії. Їхні голоси, молитви та священні гімни піднесли серця присутніх, спрямовуючи їх до божественних обіймів Христового милосердя.
Після читання Євангелія, в якому йшлося про необхідність прощати один одному, щоб і Отець Небесний простив нас (Мф. 6:14-21), Архієпископ Даниїл виголосив проникновенну проповідь, розкриваючи значення цього святого дня. Він нагадав усім присутнім, що прощення є першим кроком до спасіння, божественною заповіддю, яка веде нас від неволі до свободи, від скорботи до радості, від відчуження до примирення.
“Найбільша жертва, яку ми можемо принести перед Богом, – роздумував Архієпископ Даниїл, – це серце, очищене прощенням. Розпочати цю великопосну подорож, не простивши спочатку один одного, – це все одно, що намагатися пройти велику відстань з важким тягарем на плечах. Христос закликає нас скласти цей тягар і стати на шлях покаяння зі смиренням і любов’ю”.
Він продовжив: “Останні п’ять тижнів перед Великим постом були часом підготовки. Тепер ми стоїмо на порозі Великого посту, покликані дослідити наші серця, очистити наші душі та підготуватися до славного святкування Христового Святого Воскресіння. Не бійтеся прощати. Не вагайтеся просити прощення. Це шлях справжньої свободи у Христі”.
Зворушені словами свого духовного отця, віряни приступили до Пресвятої Євхаристії, приймаючи Тіло і Кров Господа нашого Ісуса Христа, таким чином повністю єднаючись з Ним. Цей священний момент нагадав, що великопосна подорож – це не самотній шлях, а шлях, яким сам Христос підтримує нас, зміцнює нас і веде нас до світла Своєї Пасхальної перемоги.
“Не розпочинаймо цю подорож з порожніми руками”, – закликав Архієпископ Даниїл. “Приступіть до Чаші Життя. Зміцніться Святою Євхаристією. Дозвольте Христу перебувати у вас, щоб Він провів вас через ці сорок днів молитви, посту та покаяння”.
На завершення Божественної літургії Архієпископ Даниїл висловив сердечну вдячність хору парафії Святого Андрія під керівництвом маестро Михайла Андреца, чиї голоси піднесли душі всіх у молитовному співі.
Особливо зворушливим став момент, коли Архієпископ Даниїл відзначив 12-ту річницю весілля високопреподобного отця Василя Пасакаса та його матушки Оксани Пасакас.
Звернувши усі серця до милосердя Христового, розпочався Чин прощення. Духовенство та віряни підходили один до одного, смиренно вклоняючись, обіймаючись та обмінюючись священними словами: “Прости мене грішного”. “Бог простить тебе, і я прощаю”.
Сльози заблищали в очах багатьох, коли розгорталася ця давня традиція – глибокий акт смирення та любові, задаючи тон Великому посту. Один за одним люди Божі відпускали тягарі, примирялися один з одним і крокували вперед у вірі.
Великопосна подорож розпочалася – не просто з посту, а з любові. Не просто з жертви, а з примирення.
Розпочинаючи наступні п’ять тижнів Святого і Великого посту, пам’ятаймо слова Архієпископа Даниїла:
“Великий піст – це не тягар, а дар. Це можливість повернутися до Бога всім серцем. Не зневірюйтесь випробуваннями, які можуть прийти, а радше сприймайте їх як кроки до духовного оновлення. Моліться безперестанно. Постіть з радістю. Любіть беззастережно. І понад усе, прощайте. Бо у прощенні ми знайдемо справжній мир Христа”.
Пройдімо цей шлях разом як Церква, підбадьорюючи один одного, молячись один за одного та піднімаючи один одного у вірі. І коли ми нарешті досягнемо сяючого світанку Пасхи, нехай наші серця будуть сповнені непохитною радістю Воскреслого Христа!
Нехай Бог благословить усіх нас, коли ми розпочинаємо цю священну прощу покаяння, оновлення та любові. Амінь.
