Відомо, що останні місяці зійшли з фокусу головної суспільної уваги теми пов’язані із УПЦ (що в єдності з МП), і це створює враження, що мало що відомо про події та настрої в цій церковній громаді.
Отець Андрій Пінчук у розмові з виданням Духовна велич Львова розкрив певні аспекти внутрішньої ситуації в УПЦ (МП).
За словами священика, частина вірних і духовенства УПЦ (МП) продовжує мріяти про перемогу Росії, поширення впливу Москви на території України, а також про скасування рішень Собору у Феофанії та поновлення єдності з Московським патріархом. Вони також сподіваються на встановлення “щасливого режиму” нової російської імперії на українських землях, зокрема на сході та в центральних областях України.
“Це суто мої суб’єктивні враження — поміж єпископату це, можливо, чверть відвертих таких; поміж священників західних парафій такого немає. Чим ближче до нас на Схід, кількість лайна зростає. І десь ближче до фронту таких 50% духовенства. Стосовно вірних, то люди, які ходять в храм, все одно за роки наповнюються цією інформацією і потім вони її так чи інакше штовхають далі. Ця половина не обов’язково відверті «ждуни» — на словах деякі з них за Україну, нібито всім допомагають, але вперто продовжують поминати патріарха Кіріла, і, як сказала мені нещодавно одна людина: «Я хочу залишатися в богомспасаємой русской церкві». І таких людей, на жаль, досить багато; по Києву — більше половини — про це свідчать київські священники. І на Західній Україні треба виокремити Закарпатські єпархії, там проросійські настрої вищі, ніж в єпархіях на Волині або на Житомирщині.
Ще є частина «нейтральних», яким все одно – аби їх не чіпали, і є десь 95% в західних єпархіях, особливо Волинь, налаштованих проукраїнськи. В східних єпархіях, можливо, 10-15% таких, не більше”, каже Пінчук.
Упередження внутрішній політиці УПЦ МП, за словами священика, важко прогнозувати, оскільки церковна структура сьогодні фактично розпадається. Відсутність централізованого керівництва і рішень робить церковну діяльність хаотичною.
Зазначено, що найвищим органом управління УПЦ є Священний Синод, але він під контролем проросійської більшості і часто не ухвал.є рішень на користь України. Це особливо стосується питань кадрових призначень і судових справ щодо колаборантів.
Щодо митрополита Онуфрія, священник стверджує, що в сучасних умовах його можливість впливати на УПЦ (МП) обмежена.
“В УПЦ процеси йдуть хаотично, немає єдиного центру управління, центру прийняття рішень. І впевнено сказати, який рух в УПЦ переможе — проукраїнський чи проросійський – зараз неможливо”, визначає отець Андрій.
У своїх відповідях отець Андрій також розповідає про віру в ідею єдності з Росією, яка залишається важливою для певної частини вірян УПЦ МП. Ця віра, за його словами, ґрунтується не на об’єктивних фактах чи історичних джерелах, а на певних політичних переконаннях.
“Такі переконання ґрунтуються не на історії, бо якщо би ці люди її знали, то так би не казали; це ґрунтується не на об’єктивному сприйнятті реальності, це ґрунтується на вірі в те, що спасіння можливе тільки тоді, коли ти обожнюєш патріарха Кирила і коли над тобою «русскій царь»”, зазначає він.
Такі настрої, на думку священика, можуть з часом перетворитися на тоталітарні переконання, які спонукають вірян до відокремлення від суспільства та держави, прагнучи створити власну ізольовану спільноту. Він застерігає: “Ось коли вони вже підуть в «катакомби», коли вони вже будуть молитися на якихось квартирах, ось там вже буде тоталітарна спільнота, коли вони повністю і зовсім випадуть з суспільного і державного життя, зі сімейного життя, будуть жити ось цими своїми казками псевдоцерковними.”
За словами отця Андрія Пінчука, вірогідність створення паралельної до ПЦУ структури, підпорядкованої Константинопольському патріархату, становить 100%. Він впевнений, що УПЦ занадто велика і поділена, і більшість ієрархів не підтримає об’єднання з ПЦУ.
За його словами, це можливо відбудеться через складні реалії сучасного суспільства. Отець Андрій також вказав, що хоча велика частина парафій може перейти в ПЦУ.
