Його Всесвятість Вселенський патріарх Варфоломій у своїй головній промові 18 червня на Генеральній Асамблеї КЄЦ поставив кілька складних питань про майбутнє екуменізму в Європі.
“Сьогодні метою нашої присутності тут є святкування та утвердження екуменічного духу серед наших різноманітних Церков, спільнот та конфесій, шанобливо озираючись на довгу історію екуменічних відносин в Європі та в усьому світі, і в той же час з нетерпінням чекаючи на величезні виклики, які стоять перед нами на континенті та в усьому світі”, – сказав він, передає orthodoxtimes.com
“Як ми знаємо, екуменічний рух набрав обертів після спустошення двох світових воєн у минулому столітті. Але той екуменічний рух процвітав у зовсім іншій Європі, ніж та, яку ми знаємо і в якій живемо сьогодні”, – зазначив Варфоломій.
“Зайве говорити, що сьогодні ми живемо в зовсім іншій Європі, в якій змінився ландшафт релігійної приналежності”, – сказав він.
“Як християнські Церкви, ми більше не можемо вважати само собою зрозумілим, що європейці будуть ідентифікувати себе з національними Церквами або, щобільше, з будь-якою конкретною формою віри”.
Вселенський Патріарх описав Європу, де релігійний ландшафт кардинально змінився.
“Сьогодні відвідуваність літургійних богослужінь катедральних храмів у великих містах може бути достатньою, але відвідуваність приміських церков менших містечок є слабкою”, – сказав він. “Там релігійність сприймається як меншість”.
Далі він обговорив мету або завдання екуменічного руху в Європі. “Яку роль чи відповідальність відіграє релігія в Європі?” – запитав він, описуючи деструктивний “новий екуменізм”, який по суті є силою поділу та руйнування.
“Ми бачимо наслідки цієї роз’єднуючої і руйнівної ментальності в повній мірі в нинішньому жорстокому нападі Росії на Україну, а також в її церковному виправданні цієї війни як порятунку України від нібито спокуси безбожного, секулярного і ліберального Заходу”, – сказав він.
Сьогодні риторика так званих “культурних війн” серйозно скомпрометувала будь-який потенціал для діалогу, пошкодивши саму суть екуменізму, нарікає патріарх. “Як християнські спільноти, ми повинні, перш за все, прийняти почуття смирення і визнати, що ми також винні в цьому зменшенні екуменізму”, – сказав він.
“У нашому екуменічному русі, де визнають і поважають відмінності, де артикулюють і чують різні голоси, ми повинні постійно обговорювати одне питання: що ми маємо на увазі під християнською Європою в рамках демократичного Європейського Союзу?”.
Вселенський патріарх роздумував над тим, чи може християнська Європа віддзеркалювати відкритість і повагу, яких ми очікуємо один від одного в екуменічних колах.
“Чи може християнська Європа зараз дозволити, щоб усі голоси були почуті, включно з тими, що виражають незгоду та невіру?” – запитав він. “Тут ми можемо оцінити, як наші відмінності не можуть підірвати нашу єдність. Тут ми також можемо повірити в те, що можливе завдяки взаємній повазі та соціальній справедливості”.
