У селі Покровському, що поблизу Нікополя, на дні Каховського водосховища знайшли рештки церкви. Через підрив Каховської ГЕС, рівень води у водосховищі різко впав.
70 років вода приховувала Покровську Січову церкву, яку вбивали аж двічі. Про неї писав Олександр Довженко, її відвідував і малював у свій час Тарас Шевченко, повідомляє “Наше місто”.
У 1734-1775 роках на місці сучасного села Покровське існувала Нова Січ (або Підпільненська Січ), створена після повернення Війська Запорозького низового під російський протекторат внаслідок підписання Лубенського договору. Остання Запорозька Січ розташовувалася на великому півострові, що омивався річкою Підпільною (притока Дніпра).
Січ являла собою місто—фортецю, оточену валом та палісадами. На Паланці знаходились будинки кошового отамана та січової старшини, військова канцелярія, скарбниця, будинки духовенства, а також соборна Січова церква Покрови Божої Матері.
На місці Січі виникло село Покровське. Деякий час воно називалося навіть містом, але вже в 1776 році провінціальна канцелярія була передана до Нікополя, а Покровське одержало статус містечка. Козацька церква теж не довго прожила після знищення Січі.
У час руйнування Запорозької Січі в 1775 році та й пізніше Покровська Січова церква була дуже пошкоджена та пограбована офіцерами-дворянами, солдатами і донськими козаками.
Місцевим мешканцям вдалося врятувати дещо зі старої церкви і передати в нову – кам’яну. А проіснувала кам’яна церква до 1954 року, коли була затоплена водами Каховського водосховища.
