Митрополит Київський і всієї України, предстоятель Православної церкви України Епіфаній протягом двох днів перебував з архіпастирським візитом на Волині. Він відслужив святкову Божественну літургію в кафедральному Соборі Різдва Христового у Володимирі та відвідав військових.
Також митрополит знайшов час на спілкування з журналістами, яким розповів про перехід парафій московського патріархату в ПЦУ, перевірку священників, які схотіли приєднатися до української церкви, ультиматуми московського патріархату та перехід на новий календар, повідомляють Волинські Новини
Тенденція переходу парафій УПЦ МП в ПЦУ
Перехід парафій з московського патріархату до ПЦУ відбувається певними хвилями. Якщо говорити про 2019 рік, коли ПЦУ отримала Томос про автокефалію, то була велика хвиля переходу. Потім вона припинилася. А з початком повномасштабного вторгнення знову була відновлена. Протягом останнього часу ми бачимо, що багато парафій в різних куточках України доєднуються до нашої єдиної української церкви. Ми хочемо, щоб процес переходу відбувався лише мирно і спокійно, щоб громади визначалися без протистоянь. Згідно українського законодавства, будь-яка громада має право зміни своєї юрисдикції. Коли ця зміна приймається, держава повинна захистити цю громаду, вчинити певні реєстраційні дії, вже зараз це триває без перешкод. Процес переходу триватиме й надалі. Я думаю, поступово всі парафії, які зараз перебувають у складі російської православної церкви в Україні, будуть в єдиній помісній визнаній автокефальній православній церкві.
Після повномасштабного вторгнення до ПЦУ доєдналося більше парафій, ніж у 2019 році. Все залежить від регіону. Наприклад, на Франківщині не залишилося жодної парафії московського патріархату. Львівська область також практично не має жодної парафії московського патріархату. Основне, що протягом останнього часу громади долучаються до ПЦУ разом із настоятелями. Ми бачимо тенденцію, що священники починають розуміти та усвідомлювати, втрачають страх. Їх залякували, їх купляли, але поступово священники починають підтримувати рішення своїх громад та долучаються до ПЦУ.
Перевірка священників УПЦ МП, які вирішили перейти в ПЦУ
Якщо священник не проповідував відкрито ідеологію русского міра, не заплямував себе цією ідеологією, то, звичайно, ми приймаємо його. Щодо цього можна пересвідчитись дуже легко – зі слів громади. Коли громада вирішує про перехід і священник підтримує громаду, це засвідчує, що він є патріотом, хоч і перебував певний час у складі московського патріархату. Я переконаний, що там ще є багато священників, які є патріотами України. Звичайно, що ті священнослужителі та архієреї, які відкрито проповідували цю ідеологію, які мають російські паспорти, але в майбутньому захочуть перейти в ПЦУ, повинні покаятися, відмовитися від російського громадянства, відректися від ідеології русского міра. Тоді й буде відповідне рішення щодо їхнього прийняття до складу ПЦУ. Я бачу і чую, що українське суспільство турбується про це. Тому ми будемо перевіряти, робити все задля того, щоб такі люди, прийшовши до української церкви, не руйнували її зсередини.
Московський патріархат ставить ультиматуми ПЦУ, як путін Україні
Процес переходу до ПЦУ триває, він почався з парафій. Я як предстоятель і наша церква протягом останніх чотирьох років зверталася, звертається та закликає верхівку московського патріархату, єпископат і духовенство до діалогу, до спілкування, до єднання. Але з їхнього боку не було бажання, і до цього часу немає. Ми офіційно зверталися минулого року в травні перед проведенням їхнього так званого собору. Але вони дали відповідь, поставивши нам такий ультиматуми, як путін Україні. Тобто ми повинні капітулювати, здатися і тоді приєднатися до них. Але ми ніколи не підемо на такі умови. Ми готові до спілкування, але без жодних ультиматумів і передумов. Якщо починаємо діалог, то з чистого аркуша, забуваємо те, що було, та вирішуємо, яким чином ми можемо далі бути в єдиній. На жаль, з їхнього боку не було бажання.
Календар за новим стилем
Це складне питання, бо воно не має абсолютної підтримки ні в церкві, ні в суспільстві. Більшість наших громадян хочуть перейти на новий стиль. Ми розглядаємо це питання, готуємося до прийняття відповідного рішення, але ми це робимо відкрито, комунікуючи з суспільством. Протягом останніх років я говорив, що коли суспільство буде готовим, то церква прийме рішення, для церкви це не проблема. Звичайно, що календар є загальноцерковним документом. Тому, щоб прийняти зміну, потрібне відповідне рішення. В нас через два тижні буде засідання архієрейського собору, відповідно на ньому ми побачимо, яка кількість єпископату і єпархій вже готові ухвалити рішення про зміну календаря. Далі ми будемо працювати. Я переконаний, що в кінцевому результаті більшість перейдуть на новоюліанський календар. Ця зміна стосуватиметься не лише Різдва, а всіх неперехідних свят, наприклад, Покрови та Миколая, тобто шанованих українським суспільством свят. Ми повинні розуміти, що якщо переходимо, то 13 днів повинні змістити в календарі.
Це питання завжди постає напередодні Різдва Христового. Протягом року воно трішки затихає. Але з приводу цього питання ми комунікуємо з суспільством, бо не хочемо зробити ще одного розділення. Розділення вигідні ворогу, а українці в час війни мають єднатися. А питання календаря інколи роз’єднує, бо є ті, хто не приймають зміни. Особливо, це стосується Галичини, де є певне несприйняття, бо так склалося історично. Потрібний час. Церква згодом перейде на новий стиль, але й залишаться люди на старому стилі. Ніхто нікого не буде примушувати. Зараз ми дозволили громадам в Україні визначатися, і вже є багато громад, які повністю перейшли на новий календар.
