Як би хто не ставився до поширеного зараз в масовій культурі “свята Дня закоханих”, але згадка про нього може бути слушним приводом згадати про те, чим для людства є кохання, любов, щастя.
Про це йдеться у зверненні предстоятеля Православної Церкви України митрополита Епіфанія до українців з нагоди Дня закоханих.
“Як би хто не ставився до поширеного зараз в масовій культурі “свята Дня закоханих”, але згадка про нього може бути слушним приводом згадати про те, чим для людства є кохання, любов, щастя. Недарма ці три слова я поставив поруч, бо кохання – одна зі сторін любові, без якої відчути щастя неможливо. Саме до любові закликав нас Господь, всі Його заповіді засновані на любові, Священне Писання теж, по суті, – про любов як непереможну зброю проти лиха, гріха і зла на цій землі.
Любов – це те, завдяки чому виник та й досі існує цей світ. Любов дає життя, тілесне і духовне, вона може окрилити людину, піднести над усіма проблемами і перепонами, а також дарувати силу їх здолати. Але чому буває навпаки? Чому не всі щасливі, коли “люблять”, точніше, коли їм здається, що люблять?”, – зазначив митрополит Епіфаній.
Предстоятель ПЦУ також наголосив, що любов це в першу чергу жертовність та свобода, а не намагання поневолити когось. “Любов – це не бурхлива емоція, як часто помилково вважають. Любов – це не “я” на першому місці, любов – це не “за щось”, не “заради” чогось, не “за певних” умов чи обставин. Любов – це не умови, не претензії, не ультиматуми, не егоїзм, не самозвеличення. Все навпаки: справжня любов жертовна, діяльна і безкорислива. Її не можна закрити чи сховати, вона породжує стільки добрих плодів у серці, що їх просто неможливо там всіх вмістити, і вони буквально “вириваються” назовні – блиском в очах, щасливою посмішкою, теплими обіймами, нестримним бажанням робити добро, захищати, оберігати, допомагати, радувати – попри все. Бо любов – це небайдужість, це щирість, відкритість, це завжди повага і завжди свобода.
Стосунки між чоловіком і жінкою – це лише один з елементів щастя і один з багатьох способів виявити любов. Недарма у грецькій мові є декілька слів на означення любові: στοργή (сторгі) – батьківська любов, любов до рідних; φιλία (філія) – дружня, товариська любов; ἀγάπη (агапі) – духовна любов, піднесена, самовіддана, безкорислива. Останнє слово і було обране на означення любові до Бога – цілісної, досконалої християнської Любові.
Тож любіть і будьте любимими повсякчас. Любіть Господа, своїх батьків, дітей, коханих, друзів, колег. Любіть життя, світ довкола і все, що його наповнює. “Все у вас нехай буде з любов’ю” (1 Кор. 16: 14) – бо любові ніколи не буває забагато!”.
