Нині, в час війни, історія про Ірода та його безвинних жертв відлунюють болем в наших душах, бо ірод ХХІ століття, Путін, чинить подібне.
Про це пише Православна Церква України.
Через цю людину Господь Ісус Христос зі Своєю земною родиною змушений був стати втікачем і переховуватися на чужині. Через цю людину був скоєний один із найстрашніших злочинів: у Вифлеємі та його околицях було вбито всіх дітей віком до двох років. До речі, сьогодні, 11 січня, Свята Церква вшановує пам’ять тих безвинних дітей, 14000 мучеників-немовлят.
І хоча щодо цієї цифри досі точаться суперечки, важливою є не точна кількість жертв, а сам злочин. Хіба він став би меншим злом, якби кількість дітей була меншою? Важливе інше: що могло спонукати людину до вчинення такого злочину? Причому, не просту людину, а ту, яка була царем, мала багатство, владу і, здавалося б, все, чого могла лише забажати… Ім’я цієї людини на віки стало означати дуже люту, жорстоку людину. Це – Ірод.
Господь наш Ісус Христос народився у Вифлеємі Юдейському, як пише святий апостол і євангелист Матфей, «у дні царя Ірода» (Мф. 2: 1). В історії він відомий як Ірод Великий: Юдея при ньому процвітала, розширила свої межі, в Єрусалимі було зведено багато нових будівель, зокрема у храмі… Ірод царював 34 роки і вирізнявся своєю лютою вдачею: він був дуже підозрілим, нервовим, агресивним, в усьому бачив змови, панічно боявся втратити владу, а тому вбивав всіх, кого підозрював у замаху на свою владу, навіть власну дружину та двох синів.
У Новонародженому Месії Ірод теж бачив суперника, бо знав про давні пророцтва щодо народження Царя Юдейського, Месії. І коли Вифлеємська зірка сповістила волхвам про народження Спасителя людства і вони прийшли до Єрусалиму, то Ірод просив їх повідомити йому про місцезнаходження Христа. Але, отримавши уві сні одкровення, волхви цього не зробили.
«Тоді Ірод, побачивши себе осміяним волхвами, дуже розгнівався і послав повбивати усіх немовлят у Вифлеємі і в усіх околицях його, – від двох років і менше – за часом, про який вивідав у волхвів» (Мф. 2: 16). Цар розраховував, що серед убитих дітей буде і Богонемовля, Яке, як він хворобливо уявляв, може відібрати у нього трон. Вбиті Іродом немовлята стали першими мучениками за Христа.
Гнів Божий незабаром покарав самого Ірода: його спіткала важка хвороба і він помер, заживо гниючи плоттю. Перед смертю безбожний цар довершив міру своїх злодіянь: наказав вбити найбільш знатних і поважних осіб, щоби коли він помре, то народ не радів його смерті, але перебував у жалобі – хоч і не через нього, а через загибель страчених за його наказом.
Нині, в час війни, історія про Ірода та його безвинних жертв відлунюють болем в наших душах, бо ірод ХХІ століття, путін, чинить подібне. Він забрав і продовжує забирати життя сотень дітей, тисяч мирних мешканців, наших захисників. А мільйони наших співгромадян, рятуючись від душогубів кремлівського ірода, вимушені полишати рідний дім, шукаючи прихистку на чужині, як колись вимушені були це робити Богоматір з Немовлям і старцем Йосифом Обручником. Але ми не занепадаємо духом, бо знаємо: всі вбивці і злочинці, як і давній Ірод та його слуги-душогуби, зазнають покарання, бо ніхто не уникне праведного Суду Божого!
