Духовенство та віряни Української православної Церкви (в єдності з Московським патріархатом) оприлюднило 10 запитань до свого Синоду та єпископату щодо статусу УПЦ (МП) та повного виходу з РПЦ.
Звернення поширено на сторінці “Голос духовенства УПЦ МП” в соцмережах.
“Ми, духовенство та вірні Української Православної Церкви, вкрай стурбовані останніми подіями, які відбуваються навколо нашої Церкви через злочинну війну росії проти України та, зокрема, відсутністю чітких та послідовних пояснень з боку Священного Синоду УПЦ.
Ми хотіли б задати десять запитань, відповіді на які заспокоїли б духовенство та паству УПЦ і сприяли б зміні ставлення до неї українського суспільства. Наші запитання ми направляємо цим зверненням на розгляд єпископату та Священного Синоду УПЦ, сподіваючись отримати на них конкретні відповіді:
1. Який статус має Українська Православна Церква на цей час? Вона визнає себе повністю автокефальною, автономною чи самокерованою частиною у складі якоїсь Помісної Православної Церкви? Просимо офіційно розтлумачити це, оскільки іншого статусу, окрім автокефалії, автономії чи самокерованих частин та структурних підрозділів інших Помісних Церков, у православному канонічному праві не існує.
2. Чи підтверджує Священний Синод рішення про повний вихід УПЦ зі складу РПЦ? Якщо так, які саме офіційні документи засвідчують цей вихід? Просимо оприлюднити копії таких документів.
3. Чи надсилав Священний Синод Української Православної Церкви до Синоду РПЦ офіційну заяву чи акт про повний вихід зі складу РПЦ? Просимо оприлюднити копії таких документів.
4. Чи вийшли Предстоятель та інші єрархи УПЦ офіційно зі складу Синоду, Архиєрейского та Помісного соборів, Міжсоборної присутності та інших церковно-канонічних органів РПЦ? Якщо так, просимо оприлюднити копії заяв до Синоду РПЦ про офіційний вихід (а не просто тимчасове «припинення» участі) єпископату УПЦ зі всіх керівних органів РПЦ.
5. Чи вважає Священний Синод УПЦ рішення Архиєрейського Собору РПЦ від 25-26 жовтня 1990 року, яким визначається обов’язковість благословення московським патріархом новообраного Предстоятеля УПЦ (п. 3) та обов’язковість постійного членства Предстоятеля УПЦ за посадою у складі Священного Синоду РПЦ (п. 8), такими, що втратили чинність? Якщо так, просимо оприлюднити копії таких офіційних документів, які підтверджують це.
6. Чи вважає Священний Синод УПЦ такими, що втратили чинність, ті пункти грамоти Московського Патріарха Олексія ІІ від 28 жовтня 1990 року, де проголошується канонічна залежність УПЦ від РПЦ і визначається, що УПЦ з’єднана з іншими Помісними Православними Церквами саме через зв’язок з РПЦ і має керуватись рішеннями Архієрейських Соборів РПЦ? Грамота патріарха Олексія ІІ ставить УПЦ у приховану залежність від РПЦ, а нова редакція «Статуту про управління УПЦ» стверджує таку залежність згадкою цієї грамоти у п. 1 Статуту. Якщо Священний Синод УПЦ вважає ці пункти грамоти нечинними для себе, то просимо оприлюднити копії таких документів, які підтверджують це.
7. Чи вважає Священний Синод УПЦ таким, що втратив для неї чинність, «Статут РПЦ», зокрема його розділ Х, який визначає підпорядкованість УПЦ стосовно РПЦ та її керівних органів? За цей статут у 2017 році одностайно голосували ієрархи УПЦ як члени Архієрейського Собору РПЦ. Якщо Священний Синод УПЦ вважає більше нечинним для себе схвалений ними «Статут РПЦ», то просимо оприлюднити документи, які це підтверджують, зокрема, офіційне рішення та лист до Синоду РПЦ.
8. Чи надсилав Священний Синод УПЦ мирні грамоти до Предстоятелів усіх Помісних Православних Церков про вихід УПЦ зі складу РПЦ і чи розпочинав з іншими Помісними Церквами переговори про визнання повної автокефалії УПЦ та врегулювання свого канонічного статусу? Якщо так, просимо оприлюднити копії таких документів.
9. Чи засуджує Священний Синод УПЦ заяви московського патріарха Кіріла про підтримку й обґрунтування війни росії проти України, а також пропаговану ним фундаменталістську ідеологію «русского міра», яка за всіма ознаками носить єретичний і неправославний характер? Ми всі чекаємо не просто на формальну, мовчазну чи невизначену «незгоду», а саме на засудження на офіційному церковному рівні в УПЦ цих заяв та ідей як неправославних
Якщо Священний Синод УПЦ справді їх засуджує, просимо на підтвердження цього оприлюднити офіційні документи.
10. Чи засуджує Священний Синод УПЦ незаконну анексію Синодом РПЦ цілої низки єпархій та парафій УПЦ на окупованих росією українських територіях та чи засуджує Священний Синод УПЦ прикрі факти колабораціонізму серед окремих єпископів і священників УПЦ? Якщо так, просимо оприлюднити офіційні документи про це.
Щирі й недвозначні відповіді Священного Синоду на ці запитання заспокоїли б паству і духовенство УПЦ та сприяли б зміні ставлення до неї з боку українського суспільства у цілому.
Якщо офіційних документів щодо всіх цих питань чи окремих з них ще немає, просимо винести ці питання на найближче засідання Священного Синоду УПЦ, щоб сформувати по них офіційну позицію або повідомити причину відмови у винесенні на обговорення Священного Синоду на офіційному сайті УПЦ.
На жаль, положення «Статуту про управління УПЦ» не дають відповіді на поставлені запитання щодо церковно-канонічного зв’язку і залежності УПЦ від РПЦ, що існували всі попередні 30 років. А відсутність чітких і послідовних відповідей на ці та інші питання в умовах війни росії проти України породжують ще більшу недовіру до керівництва УПЦ.
Сподіваємось, що члени Священного Синоду УПЦ, якщо справді прагнуть представляти Церкву українського народу, а не РПЦ в Україні, з пастирською турботою сприймуть ці запитання та нададуть вичерпні та недвозначні офіційні відповіді на них,” – йдеться у зверненні.
