Чи згасає старе кохання? Ця шокуюча і вражаюча (вона говорить сама за себе…) фотографія була надіслана мені буквально вчора (26 серпня, – ред.), хоча вона з минулого… Не надто далекого минулого, просто з 2016 року, коли Путін, ця гидота спустошення і огида людства, ступив на Святе місце, гору Афон, сад Богоматері…
Я не буду згадувати обов’язки тих, хто дозволив цей візит, який залишиться як ганьба, зафіксований на чорних сторінках історії Церкви, і особливо Афону, як, на жаль, той лист, який святі надіслали Адольфу Гітлеру. … Але для листа можна знайти пом’якшувальні фактори, необхідність захистити Сад Діви Марії, враховуючи, що нацистська Німеччина окупувала Грецію…
Але для візиту злочинця та вбивці Путіна з почестями та славою на Афонську гору, коли, м’яко кажучи, неприйнятні чиновники гори навіть посадили його на Трон Вселенського Патріарха в Протатоні, не було, немає і ніколи не буде жодних пом’якшувальних обставин! Це назавжди залишиться чорною міткою та приводом для перевірки та осуду для всіх тих, хто оголосив і здійснив цей нечестивий візит найбільшого сучасного фашистського диктатора на планеті.
Саме ця фотографія була зроблена в монастирі Святого Пантелеймона, де жив вбивця Путін і де його особисто відвідували кілька «обраних»…
Вже у 2016 році путінська Росія довела всьому світу, якою вона є насправді: і в Чечні, і в Грузії, і в Сирії, і в Україні. І попри все це, святі отці Гори – не всі, чесно кажучи – з гордістю стали на бік цього великого злочинця і вбивці десятків тисяч невинних жертв російсько-фашистського злодіяння…
Не знаю, чи є у них сьогодні елементарна самосвідомість, самокритичність і, насамперед, покаяння… Чи навернулись вони в серці зі страхом Божим і любов’ю до людини, розмірковуючи, що не можна вважати себе працівником Євангелія Христового і водночас звертатись до людей, чия чорна душа і підлі руки вмочені в крові невинних…
Особисто мене це фото насторожує. І я це публічно і з гордістю заявляю. І я хотів би вибачення. Перед Богом і перед історією.
Джерело: архімандрит Вселенського патріархату Романос Анастасіадіс.
