Православні християни села Андрійківці Розсошанської громади отримали документи про створення незалежної релігійної громади, розповідає голова ініціативної групи Олена Румановська. За її словами, понад 60 прихожан хотіли вийти з УПЦ МП. Наступного дня після одержання документів селяни покликали священика ПЦУ, щоб відправив молебень, та зайти в храм не могли.
У православних християн Андрійківців Розсошанської громади на руках — документи про створення незалежної релігійної громади. Голова ініціативної групи з переходу громади від УПЦ Олена Румановська розповідає: наступного дня після отримання документів покликали священика Дмитра ПЦУ провести молебень, та двері храму — зачинені. Ключі, кажуть прихожани, іє в колишнього настоятеля Георгія та в секретаря церкви, їм телефонують, просять принести ключі, та ті відмовляються. За словами Олени Румановської, вісім жителів села хотіли створити свою релігійну громаду, та їм відмовили.
Поспілкуватися з отцем Георгієм, який раніше правив в цій церкві, Суспільному не вдалося. Він не приїхав на схід релігійної громади і не відізвався на телефонний дзвінок. Як не вдалося поспілкуватися і з людьми, які хотіли створити свою, незалежну релігійну громаду разом з отцем Георгієм.
“Якщо вони так чесно молилися, якщо вони так чесно вірять, мають права і розум, то будь ласка, прийдіть, поясніть людям, на якій основі, і хто правий, хто винуватий”, — жителька Андрійківців Тамара Томчишина.
Отець Дмитро просить громаду діяти.
“В вас є всі документи, в вас є свобідна воля, самі вирішуйте, що ви маєте робити”, — священник ПЦУ Дмитро.
Громада вирішує ламати двері і заходити в храм. Староста села Оксана Андрущишина каже:
“Я не вважаю за потрібне ламати двері, але якщо громада вирішила. Вони мають право ходити до церкви. Їм накипіло. Це кожен день приходять в сільську раду і кожен день це говорять, і це ще тихо”.
У Петропавлівському храмі в Андрійківцях заледве вміщується два десятки прихожан. Це — звичайна сільська хата, в якій жили люди, і в якій приблизно 20 років тому вирішили розташувати церкву. Олена Румановська розповідає: отець Георгій не правив у храмі пів року, і набожні люди не могли в своєму селі освятити паски.
“На Великдень, хто має машини, їздили до цього нашого батюшки вже нового, Дмитрія, у Вищі Вовківці, брали попутно собі ще сусідів, родичів, знайомих. 0.25 0.29 Ну, в Райківцях ще церква перейшла, дуже гарна церква, собор, до ПЦУ, але туди нема ніякого сполучення такого, регулярного”, — Олена.
“Села розірвані, транспортного зв’язку немає, і, в основному, люди йшли до костелу, в нас є ще костел. Навіть наші православні ходили в костел молитися”, — староста села Андрійківці Оксана Андрушена.
Священник Православної церкви України Дмитро розповідає: перше його призначення на службу в Хмельницькій області було в Малиничі в 2019 році, тепер він править у п’яти селах, і в кожному були протистояння з прибічниками УПЦ.
“Бували моменти і з бійками, і з криками, з прокльонами, нас обзивали, що ми такі-сякі. Але ми молимось Богові, бо ми знаємо: де правда, там Бог. 0.36 1.19 Ми маємо всі згуртовуватися і молитися”, — священник.
На запитання, чи привітається він при зустрічі з попереднім настоятелем, відповідає:
“Як вчить нас Христос, треба і до грішників, і до ворогів, але має бути справедливість. Не може церква благословляти на війну, Бог нас так не вчив. Бог вчив нас любити один одного”.
